Під час міжрелігійного форуму на тему братерства, що відбувся в Абу-Дабі за участі Папи Франциска, було підписано спільну декларацію, якою, зокрема, рішуче засуджено тероризм і насильство.
Під час міжрелігійного форуму на тему братерства, що відбувся в Абу-Дабі за участі Папи Франциска, було підписано спільну декларацію, якою, зокрема, рішуче засуджено тероризм і насильство.
«Документ про людське братерство задля всесвітнього миру та спільного співжиття» – це спільна декларація, що була підписана ввечері, 4 лютого 2019 р., в Абу-Дабі Папою Франциском та Великим Імамом Аль-Азгар Ахмадом Аль-Таїбом. Це не лише поворотний момент християнсько-мусульманських стосунків, але також промовисте послання на міжнародній арені.
Ствердивши, що «віра спонукає віруючого бачити в іншій особі брата, якого слід любити та підтримати», у вступній частині зазначається, що цей документ запрошує всіх людей «які носять у своєму серці віру в Бога та віру в загальнолюдське братерство», єднатися та спільно трудитися на користь миру.
Папа та Великий Імам промовляють «в ім’я Бога, Який створив всіх людей однаковими в правах, обов’язках та гідності», «в ім’я невинного людського життя, яке Бог заборонив убивати», в ім’я бідних, сиріт і вдів, біженців та жертв воєн і переслідувань. Аль-Азгар та Католицька Церква декларують, що «обирають культуру діалогу як шлях, спільну співпрацю – як стиль поведінки, взаємне пізнавання – як метод і критерій».
Цим документом «закликаємо себе самих та світових лідерів, творців міжнародної політики та світової економіки серйозно анґажуватися в поширення культури толерантності, співжиття та миру, якнайшвидше вжити заходів для припинення пролиття невинної крові та покласти край війнам, конфліктам, знищенню довкілля та культурному й моральному занепадові», – пишуть автори.
Вони заохочують людей релігії, культури та медіа наново відкривати та поширювати «цінності миру, справедливості, добра, краси, людського братерства та спільного співжиття» та стверджують, що «серед найважливіших причин кризи сучасного світу є знечулене людське сумління та віддалення від релігійних цінностей, як також панування індивідуалізму та матеріалістичного мислення».
Визнаючи позитивні кроки сучасної цивілізації, декларація, водночас, підкреслює «занепад етики, що обумовлює міжнародне діяння, та послаблення духовних цінностей і почуття відповідальності», що веде багатьох до «виру атеїстичного та агностичного екстремізму, або ж до релігійного екстремізму та сліпого фундаменталізму».
Папа та Великий Імам стверджують, що «великі політичні кризи, несправедливість та брак справедливого розподілу природних ресурсів» спричинилися і спричиняються до великої кількості хворих, потребуючих та загиблих. «А перед обличчям цих криз, які спричиняють смерть мільйонів дітей, що вже задля бідності та голоду стали схожими до скелетів, панує неприйнятне міжнародне мовчання».
Документ вказує на «суттєву» роль сім’ї та на важливість «пробудження релігійного сенсу», насамперед, в молоді, щоби «ставити чоло індивідуалістським, егоїстичним тенденціям, конфліктам, радикалізмові та сліпому екстремізмові в усіх його формах і проявах». Обидва релігійні провідника нагадують, що Творець дав нам дар життя, аби ми його оберігали. «Дар, – пишуть вони, – який ніхто не має права відбирати, загрожувати йому чи маніпулювати ним згідно з власними уподобаннями». «Тому, – читаємо в документі, – ми засуджуємо всі практики, що загрожують життю, такі як геноциди, терористичні акти, примусове переміщення, контрабанда органів, аборт та евтаназія, як також політики на підтримку цього всього».
Підписанти «рішуче» заявляють, що «релігії ніколи не підбурюють до війни і не підтримують почуття ненависті, ворожнечі, екстремізму, ні не заохочують до насильства чи кровопролиття». Всі ці «лиха» є плодом «викривлення релігійних повчань», «політичного використання релігій». З цього випливає заклик до всіх «припинити використовувати релігії для власних цілей з метою підбурювання до ненависті, насильства, екстремізму та сліпого фанатизму» і «перестати використовувати Боже ім’я для виправдування актів людиновбивства, вигнання, тероризму й утисків». Папа та Великий Імам нагадують, що «Всемогутній Бог не потребує нічийого захисту і не хоче, щоб Його ім’я використовувалося з метою тероризування людей».
Декларація наголошує, що «свобода – це право кожної людської особи», тому кожен втішається свободою вірування, мислення, висловлення та дії. Плюралізм та різноманітність названо «мудрою Божою волею». Саме тому «засуджуються прояви примушення людей прийняти певну релігію чи культуру, як також нав’язування цивілізаційних стилів, яких інші не приймають». Стверджується, що захист місць культу є обов’язком, а теракти і погрози проти них є «викривленням релігійних повчань та чітким порушенням міжнародного права».
Автори нагадують що причиною тероризму, який «сіє паніку, жах та песимізм», не є релігія, хоч терористи й використовують її у власних цілях, але нагромадження «помилкових інтерпретацій релігійних текстів» та «політика голоду, злиднів, несправедливості, утисків, зухвалості». Тому слід «припинити підтримку терористичних рухів шляхом фінансування, надання зброї» чи «медійного супроводу».
Документ вказує на необхідність трудитися на користь «встановлення у наших суспільствах поняття повноправного громадянства» та «відмовитися від використання дискримінаційного застосування терміну “меншини”». Наголошується на «невідкладній необхідності визнати право жінки на освіту, працю та здійснення власних політичних прав». Слід трудитися над тим, щоб «звільняти її від історичних і суспільних утисків, що суперечать принципам віри та гідності» та «захищати її від експлуатації». Для цього необхідно припинити «всі нелюдяні практики та вульгарні звичаї, що принижують гідність жінки» та «трудитися над зміною законів, які не дають жінкам повноцінно втішатися своїми правами».
Наголосивши на праві дітей виростати в середовищі сім’ї, право на належне харчування та освіту, лідери засуджують будь-які дії, що «порушують гідність дітей та їхні права» та вказують на важливість пильнувати їх від різних загроз, на які вони наражаються, також і в цифровій сфері.
Врешті, «Аль-Азгар та Католицька Церква заохочують, аби цей Документ став предметом досліджень та рефлексій в школах, університетах та закладах виховання і формування», висловлюючи також побажання, що він стане «символом обіймів між Сходом і Заходом, Північчю та Півднем».