Даром Божого Провидіння, який приносить багато добра Церкві назвав Папа Франциск «Неокатехуменальну Дорогу», зустрічаючись у п’ятницю, 6 березня 2015 р., з її членами та засновниками.
Папа висловив особливу радість з приводу того, що ці місії звершується «завдяки християнським родинам, які, об’єднані у спільноти, мають завдання давати знаки віри, які притягатимуть людей до краси Євангелія, згідно із Христовими словами: Любіть один одного, як я вас полюбив, і з цієї любові пізнають, що ви – мої учні». «Отож, перше, ніж словами, ви свідченням свого життя показуєте центр Христового об’явлення: що Бог полюбив людину настільки, що віддав Себе смерті за неї, і що Отець воскресив Його, щоб дати і нам благодать віддавати своє життя за інших. Сучасний світ має крайню потребу в цьому великому посланні, – зауважив Папа. – Скільки ж то самотності, страждання, віддаленості від Бога спостерігаємо у багатьох периферійних теренах Європи, Америки й у численних містах Азії. Як же ж людина сьогодні, в кожній місцевості, потребує почути, що Бог її любить і що любов є можливою».
«При різних нагодах, – підсумував Папа, – я наголошував на необхідності того, що Церква повинна перейти від душпастирства у простому консерваційному вимірі до рішуче місійного душпастирства. Як же ж часто ми у Церкві тримаємо Ісуса всередині і не даємо Йому вийти! А це – найважливіше, що слід чинити, якщо не хочемо, щоб Церква стала схожою до водойми із застоялою водою». І “missio ad gentes” Неокатехуменальної дороги, за словами Святішого Отця, стають цією «новою присутністю Церкви там, де Церква ще не існує, або там, де вона вже не здатна досягти людей».