В рамках відвідин табору «Mòria Refugee Camp» на грецькому острові Лесбос, Глави Католицької Церкви та Константинопольської й Елладської Православних Церков підписали спільну декларацію, в якій висловити глибоку стурбованість трагічним становищем численних біженців, мігрантів та осіб, які шукають притулку.
В рамках відвідин табору «Mòria Refugee Camp» на грецькому острові Лесбос, що відбулися 16 квітня 2016 р., Глави Католицької Церкви та Константинопольської й Елладської Православних Церков підписали спільну декларацію, в якій висловити глибоку стурбованість трагічним становищем численних біженців, мігрантів та осіб, які шукають притулку, що прибули до Європи, втікаючи від ситуації конфлікту, а в багатьох випадках – від щоденної загрози своєму життю.
«Трагедія міграції та вимушеного переселення заторкує мільйони людей та є, по-суті, кризою людства, яка вимагає відповіді солідарності, співчуття, великодушності та негайного й дієвого залучення ресурсів. Із Лесбосу звертаємося до міжнародної спільноти із закликом дати відважну відповідь, долаючи цю величезну гуманітарну кризу та причини, які за нею стоять, шляхом дипломатичних, політичних і харитативних ініціатив, об’єднуючи зусилля як на Близькому Сході, так і в Європі», – йдеться у документі.
Глави Церков наголосили, що вони єдині у прагненні миру й готовності підтримувати подолання конфліктів шляхом діалогу й примирення.
Єронім ІІ, ФранцискВа та Варфоломій І звернулися із закликом до всіх політичних лідерів «докласти всі можливі засоби для того, щоб забезпечити всім окремим особам та громадам, включаючи християнські, можливість залишатися на своїх рідних землях та втішатися фундаментальним правом на життя у мирі й безпеці».
«Існує невідкладна необхідність у ширшій міжнародній згоді та програмі підтримки для утвердження правового устрою, захисту основних людських прав у цій нестерпній ситуації, захисту меншин, боротьби з торгівлею людьми і контрабандою, закриття небезпечних маршрутів пересування через Егейське та Середземне моря, а також забезпечення надійних процедур переселення. Таким чином ми зможемо допомогти тим країнам, які безпосередньо заанґажовані у задоволенні потреб дуже багатьох наших страждаючих братів і сестер. Зокрема, висловлюємо нашу солідарність грецькому народові, який, незважаючи на економічні труднощі, великодушно відгукнувся на цю кризу», – йдеться у декларації.
Глави Церков спільно закликали «до завершення війни та насильства на Близькому Сході, до справедливого й тривалого миру та гідного повернення тих, що були змушені покинути свої домівки».
Релігійні спільноти першоєрархи просять «посилити зусилля, спрямовані на прийняття, підтримку й захист біженців усіх віровизнань, і щоб усі цивільні та релігійні допомогові служби координували свої ініціативи».
Всі країни Єронім ІІ, Франциск та Варфоломій І просять «надавати право на тимчасовий притулок доти, доки існуватиме потреба, надавати статус біженців тим, які відповідають необхідним критеріям, посилити зусилля з надання допомоги та разом з усіма людьми доброї волі діяти на користь швидкого завершення триваючих конфліктів».
«Сьогодні Європа стоїть перед обличчям однієї з найсерйозніших гуманітарних криз після завершення другої світової війни. … З нашого боку, рішуче та щиро постановляємо посилити наші зусилля з метою сприяння повній єдності всіх християн. Завданням нашої сьогоднішньої зустрічі є причинитися до поширення мужності й надії серед тих, які шукають захисту й усіх тих, які їх приймають та їм допомагають. Закликаємо міжнародне співтовариство зробити пріоритетом захист людського життя і на всіх рівнях підтримувати інтеграційну політику, яка поширюватиметься на всі релігійні громади. Жахливе становище всіх тих, кого заторкнула гуманітарна криза, включно з великою кількістю наших братів і сестер християн, вимагає нашої постійної молитви», – такими словами завершується спільна декларація.