Папа Франциск 20 квітня 2016 року у рамках генеральної аудієнції прийматиме ліквідаторів з України та Білорусі з нагоди 30-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Візит організували Міжнародний Освітній центр IBB Dortmund cпільно з Бюро з питань екології Української Греко-Католицької Церкви та Чорнобильською історичною майстернею.
Папа Франциск 20 квітня 2016 року у рамках генеральної аудієнції прийматиме ліквідаторів з України та Білорусі з нагоди 30-ї річниці Чорнобильської катастрофи. Візит організували Міжнародний Освітній центр IBB Dortmund cпільно з Бюро з питань екології Української Греко-Католицької Церкви та Чорнобильською історичною майстернею.
За повідомленням Бюро УГКЦ з питань екології, генеральну аудієнцію в Папи відвідають ліквідатори, які у своїх рідних країнах є керівниками спілок чорнобильців на національному та регіональному рівнях, а також активісти цього руху. Усі вони піклуються про соціальні та медичні потреби постраждалих від Чорнобиля. Делегація представляє інтереси сотень тисяч чорнобильців. Це паломництво супроводжують також предстоятелі та високоповажні представники Церкви з України та Білорусі.
Очікується, що вшанування ліквідаторів з боку Святішого Отця стане не лише вагомим актом визнання їх героїзму та вдячності за те, що вони ціною власного здоров’я та життя зупинили поширення вбивчої радіації та не допустили ще більш глобальної катастрофи, але й також імпульсом для подолання суспільної байдужості й активації чесноти солідарності щодо постраждалих на міжособистісному, локальному, національному та міжнародному рівнях.
Після катастрофи на реакторі Чорнобильської АЕС 26 квітня 1986 р. для ліквідації наслідків були задіяні до 850.000 рятувальників, яких називали ліквідаторами. З них сьогодні близько 300.000 мешкають у Білорусі та Україні, решта 250.000 – у Російській Федерації та інших пострадянських державах. Будучи солдатами, пожежниками та пілотами, вони, частково захищені лише респіраторами, невтомно боролися, поки спорудили тимчасовий саркофаг, щоби пошкоджений реактор перестав випромінювати радіацію. У Чорнобильській зоні працювали також лікарі, працівники дорожніх служб, кухарі та фахівці різних професій.
Вибух реактора на Чорнобильській АЕС спричинив найбільшу в історії людства ядерну катастрофу з широкомасштабними соціально-екологічними наслідками. Тисячі квадратних кілометрів були забруднені радіацією, сотні тисяч людей позбулися власних домівок внаслідок евакуації та переселення, мільйони зазнали згубного впливу радіації на здоров’я та життя. Особливо постраждали сотні тисяч учасників ліквідації наслідків атомного лиха. Однак Чорнобильська катастрофа вплинула і на мешканців інших континентів планети.
Чорнобиль, а згодом Фукусіма вказали на те, що аварії на АЕС із глобальними негативними наслідками для людства та довкілля видаються малоймовірними тільки теоретично, насправді ж вони можуть трапитися щомиті, що є вагомою причиною для переосмислення енергетичної політики на користь заходів з енергоефективності та розвитку відновлювальних джерел енергії.