Реформа дозволить більшій кількості католиків розлучатися і заново вступати в шлюб.
Досі процес визнання шлюбу недійсним був надто клопітним, коштовним і тривалим. Запропонована Папою реформа зробить процес уневажнення шлюбу у Католицькій Церкві «швидшими й доступнішими». Ці процеси й надалі розглядатимуться судовим, а не адміністративним шляхом, аби «забезпечити якнайвищий рівень захисту істини про священний вузол».
Відтепер розгляд такої справи не повинен тривати більше одного року. Задля пришвидшення процесу, скасовується дотепер діючий принцип, що справа повинна отримати позитивний вирок у двох інстанціях. Якщо зацікавлена сторона не подасть апеляцію до вищої інстанції, то вирок вступає у дію.
У кожній дієцезії єпископ може створити відповідний колегіальний трибунал, але коли це неможливо, то впроваджується можливість призначення для цих процесів єдиного судді. Пригадується і про те, що сам єпископ може і повинен здійснювати судову владу щодо вірних, ввірених його опіці.
В додатку до існуючого, так званого документального процесу, впроваджується так званий «короткий», який можна застосувати тоді, «коли недійсність подружжя підтверджувана особливо очевидними доказами» та коли пара однозгідно подає заяву, будучи впевненими у недійсності подружжя. З метою захисту принципу нерозривності подружжя, суддею в таких процесах повинен бути сам місцевий єпископ. Сам процес повинен тривати не більше 30 днів від дати скликання зацікавлених осіб, до яких в особливих випадках додаються ще 15. Якщо єпископ впевнений у справі розірвання шлюбу, то оголошує рішення, якщо ні, то справа скеровується до розгляду згідно зі звичайною процедурою.
Серед іншого, відновлено (в латинському праві) та заохочувано підтримувати (в східному праві) можливість апеляції при Митрополичому осідку, як «ознаки синодальності у Церкві» та збережено можливість апеляції до Апостольської Столиці, як символу зв’язку між осідком святого Петра та місцевими Церквами.
Папа також закликає Єпископські конференції та Синоди, «наскільки це можливо і пам’ятаючи про справедливу винагороду для працівників трибуналів», подбати про те, що ці процеси були безкоштовними, «щоб Церква, як великодушна мати, в справі тісно пов’язаній зі спасінням душ, виявляла безкорисливу Христову любов».