Папа Римський назвав причину жорстокості та війн у світі
У своїй Різдвяній проповіді ввечері 24 грудня у соборі св. Петра у Римі Папа Бенедикт XVI зазначив, що сьогодні у людей не залишилося місця для Бога, тому й світ стає жорстоким і нетолерантним. Бенедикт XVI застеріг від спотворення релігії, коли людина помилково починає думати, що вона має взяти в руки справу Бога.
"Зі славою Бога на Небесах пов'язаний мир між людьми на землі. Якщо Богові не віддають слави, якщо про Нього забувають або прямо Його відкидають, тоді не може бути й миру.
Сьогодні поширені такі течії думок, які вказують на протилежне: буцімто релігії, особливо монотеїстські, спричиняють насилля і війни у світі; тому потрібно було б спочатку звільнити людство від релігій, аби згодом створити мир; монотеїзм, віра в єдиного Бога, мала би бути надто могутньою, а отже, причиною нетолерантності, тому що за своєю природою вона начебто хоче всім накинути свої претензії на осібне володіння істиною. Це правда, що протягом історії монотеїзм служив підставою для нетолерантності й насильства. Це правда, що релігія може стати хворобливою і дійти до протистояння своїй найглибшій природі, коли людина думає, що саме вона має взяти в руки справу Бога, таким чином перетворюючи Бога на свою приватну власність. Ми повинні бути пильними стосовно цих спотворень сакрального. Якщо певне використання релігії в історії не підлягає сумніву, проте це неправда, що «ні», сказане Богові, могло би відновити мир. Якщо світло Бога згасає, то згасає також і божественна гідність людини. У такому разі людина вже більше не є подобою Божою, яку маємо шанувати в кожному – у слабкому, в іноземцеві та в убогому. Тоді ми всі вже більше не є братами і сестрами, дітьми єдиного Отця та не походимо від Отця, а отже, і не пов'язані між собою. Хто породжує зухвале насильство, той виявляє себе людиною, яка зневажає і пригноблює іншу людину. В усій своїй жорстокості ми бачили це минулого століття. Лише якщо світло Боже сяє над людиною і в людині, лише якщо кожна окрема людина є бажаною, знаною і возлюбленою Богом, лише тоді, хоч яким мізерним було б її становище, її гідність лишається недоторканною. У цю Святу ніч сам Бог став людиною, як передрікав пророк Ісая: дитя, яке народилося, є «Еммануїлом», Богом із нами (пор. Іс 7, 14). Упродовж усіх цих століть справді були випадки зловживання релігією, але також віра у цього Бога, який став людиною, надавала нових сил для примирення і чинення добра. У темряві гріха і насильства ця віра стала блискучим променем миру і добра, який продовжує сяяти.
Таким чином, Христос є нашим миром; Він звістив мир тим, хто близько і хто далеко (пор. Еф 2, 14.17). Як же ми можемо не просити Його у цю годину: «Так, Господи, звіщай нам мир також і сьогодні, - мир тим, хто близько і хто далеко. Вчини так, щоби також і сьогодні мечі були перековані на рала (пор. Іс 2, 4), аби замість воєнних озброєнь надійшла допомога для стражденних. Освіти тих осіб, які вірять, що повинні чинити насильство у Твоє ім’я, аби вони дійшли до розуміння абсурдності насилля і розпізнали Твоє справжнє обличчя. Допоможи нам стати людьми «Твого вподобання» - людьми на Твою подобу, а отже, людьми миру», - наголосив у промові Папа.
У своїй проповіді Папа Римський також помолився за мир в Палестині, Ізраїлі, Сирії, Лівані, Іраку, попросивши про те, щоб християни могли залишитися у своїх домівках в цих країнах та разом з мусульманами розбудовувати свої країни.
