26 червня 2011 року – у Неділю всіх святих землі Української, у Свято-Георгіївському монастирі на Козацьких Могилах відбулось урочисте щорічне вшанування пам’яті українських козаків та селян, які загинули в битві під Берестечком у 1651 році.
Патріарх Філарет звершив Літургію та панахиду перед храмом. Йому співслужили митрополит Львівський і Сокальський Димитрій, митрополит Рівненський i Острозький Євсевій, архиєпископ Тернопільський і Кременецький Іов, архиєпископ Луцький і Волинський Михаїл, архиєпископ Черкаський і Чигиринський Іоан, єпископ Переяслав-Хмельницький і Бориспільський Епіфаній, єпископ Вінницький і Брацлавський Онуфрій, єпископ Тернопільський і Бучацький Нестор, єпископ Чернігівський і Ніжинський Іларіон, намісник монастиря архім. Олексій (Мензатюк) та духовенство Рівненської єпархії (близько 200).
Після Богослужіння Патріарх виголосив проповідь.
По завершенні Літургії та панахиди відбулося покладання квітів до пам’ятника полеглим у національно-визвольній війні проти польського поневолення. Після покладання квітів Патріарх Філарет відповів на запитання кореспондентів. Про це інформує прес-служба Київської Патріархії.
Довідка: Під Берестечком 30 червня 1651 р. відбулась славнозвісна битва між військами Богдана Хмельницького та польськими військами короля Яна ІІ Казиміра. На стороні запорозьких козаків приймали участь в битві і кримські татари хана Іслам-Гірея ІІІ, які під натиском артилерії покинули поле бою, втікаючи захопили в полон самого гетьмана Хмельницького. Наказному гетьману-полковнику Іванові Богунові вдалося вивести з оточення козацькі війська, щоправда, зазнавши серйозних втрат на переправах через болота. На правому березі річки Пляшівки польські війська зупинили загін з 300 козаків, які цілий день вели нерівний бій з поляками. Всі вони до єдиного загинули смертю хоробрих, із презирством відмовившись від пропозиції здатися. Вцілілий із козаків, загнаний у воду, відбивався до останнього подиху. Вже потонув пробитий кулями човен, усі боєприпаси давно закінчилися, не витримала і загартована в боях козацька шабля. Він, отримавши за свідченнями польських очевидців 14 куль, усе ще відбивався однією лише косою. Сам король, побачивши відважного воїна, запропонував йому пощаду, але той вибрав смерть, а не неволю. Два німецькі солдати і шляхтич убили його, для чого їм довелося зайти у воду по самісіньке горло.
В пам’ять про ті героїчні події на місці битви в 1910-1914 рр. було побудовано величний храм-пам’ятник - Георгіївський собор, в підземеллях якого зберігаються численні останки загиблих на полі бою козаків. Цей храм-мовзолей збудований архітектором В.Леонтовичем за проектом студента Петербурзької академії мистецтв В.Максимова – учня відомого архітектора О. Щусєва. Георгіївський собор є унікальним, оскільки має три престоли, розташовані один над одним, що є унікальним у світовій архітектурі. Цікаво й те, що розписував цей храм відомий художник І.Їжакевич. Зараз тут діє Свято-Георгіївський чоловічий монастир.