Предстоятель Української Православної Церкви Київського Патріархату вважає, що тиск Москви на УПЦ (МП) зближує цю Церкву з Київським Патріархатом. Патріарх Філарет заявляє, що УПЦ КП хоче «жити в мирі і злагоді і з Російською Церквою».
«Ми хочемо жити в мирі і злагоді і з Російською Церквою. Ми, християни, повинні не забувати, що Церква Христова – єдина, і один у неї Глава: нема одного Бога для Росії, а іншого для України. У цьому ми єдині. Нас розділяє тільки гріх владолюбства, бажання Москви панувати над Україною. А цей гріх і в минулі часи, і в наш час завдає велику шкоду Церкві Христовій», – наголосив Філарет.
Водночас, він зауважив, що події, які відбуваються останні півроку, свідчать саме про те, що «Київський Патріархат знищити неможливо».
«За останній час ми втратили кілька парафій, але і до Київського Патріархату переходять парафії з Московського, як це нещодавно сталося у Полтавській області. І навіть у тих кількох парафіях, на які здійснювалися атаки, йде шалений спротив, і остаточно відібрати їх в нас поки що не вдається. Тому я думаю, що Україна не піде далі цим шляхом. Бо це небезпечний для України шлях», – сказав Владика Філарет.
Він додав: «Цей наступ на Київський Патріархат не ослаблює, а, навпаки, зміцнює Київський Патріархат. Протягом ХХ століття від радянської влади ми терпіли і не таке, проте Церква залишилася – а радянської влади не стало».
Відповідаючи на запитання про те, ч и можна сказати, що тиск Москви на УПЦ (МП) зближує УПЦ (МП) з Київським Патріархатом, Патріарх Філарет запевнив: «Я думаю, що так. Коли минулого року у мене запитували, як я ставлюся до приїзду Патріарха Кирила в Україну, я казав, що ставлюся позитивно: його приїзди в Україну сприяють тому, що віряни Московського Патріархату розуміють, що вони належать не до Української Церкви, а до Російської Церкви, тоді як вони все-таки хочуть належати до Української Церкви. Сила Київського Патріархату полягає в тому, що він діє за бажаннями народу. Український народ хоче мати свою державу і свою Церкву. Російський народ XVII століття теж захотів мати свою Церкву, і, незважаючи на те, що Російську Церкву не визнавали тривалий час, вона все ж таки залишилася автокефальною».