Під час сьогоднішньої зустрічі з журналістами новий Глава УГКЦ Патріарх Святослав (Шевчук) розповів про те, якою в УГКЦ хочуть бачити цю Церкву за цих десять років. Усі прагнення і бажання Глава УГКЦ зібрав у трьох пунктах.
Перший пункт це – душпастирська, євангелізаційна діяльність. «Ми хочемо бути собою, бути справді живою Христовою Церквою, яка має на меті донести оцю Добру Новину, Євангельську Благовість до кожної людини, до якої нас посилає Господь Бог. Наступна важлива складова цього пункту – це питання молодіжної політики або опіка молоддю нашою, бо це є наше майбутнє. Якраз молодь шукає від Церкви відповідь на ті конкретні питання, які сьогодні їх турбують. Щоб ми дали їм певні орієнтири, певні фундаменти їхнього життя. І, очевидно, що оскільки Церква має тепер молодого Главу, то цілком природно, що цей молодий Глава найперше кого буде шукати, до кого буде промовляти, до кого буде звертатися? Та до молоді! До своїх однолітків. Для того, щоб я міг поділитися тим всім, чим сам живу. Також стоїть питання освіти і виховання майбутнього духовенства. Це є щось, що є надзвичайно важливе. Розвиток богословської науки, як виховувати молодих священнослужителів для того, щоб вони були ефективними душпастирями не тільки для сьогоднішнього дня, але і для майбутнього», – сказав першоєрарх.
У цьому пункті Патріарх особливою темою виділив питання інкультурації: «Ми як Церква, яка є спадкоємницею тої місії Апостолів слов’ян Кирила і Методія, які були великими перекладачами і Святого Письма і Літургії, маємо надзвичайну місію сьогодні цей переклад продовжувати, щоб ми могли молитися правильно, глибоко в англійській мові, в іспанській мові, в португальській мові, в українській мові. Тобто це питання інкультурації є дуже важливим. Так само теж і в Україні, бо я думаю, що сучасна українська людина дуже часто не розуміє старих слів, заяложених, які треба по-новому для цієї людини представляти. Один хлопчина з провінції Місіонес мені сказав так: «Знаєте, владико, якщо Церква є музеєм, який дуже гарно зберігає культурні експонати минулого, то туди можна прийти раз на рік, як і в кожен інший музей, але жити в музеї… ну це вже вибачте». Тож ми хочемо, щоб наша Церква була живою», – наголосив Патріарх Святослав.
Другим пунктом стратегічних напрямків Глава УГКЦ назвав питання адміністрації, оскільки Церква, яка є розкидана по цілому світі, потребує єдиного центру.
«Якраз на час моєї співпраці з Блаженнішим я отримав від нього завдання вибудовувати виконавчу вертикаль церковної структури, це що ми називаємо курія. Тому що, якщо ми, владики на Синоді, будемо приймати чудові рішення, а в нас не буде ефективної виконавчої вертикалі, яка допоможе ті рішення втілити в життя, то це лишиться на рівні декларації побожних добрих намірів, але буде далеке від реального життя наших вірних, наших парохій і наших громад у цілому світі. Отож якраз ця курія сьогодні вже є у Києві, вона розбудовується і такий центр адміністрації має бути дуже ефективний. Тому ми тепер вивчаємо досвід сучасного менеджменту, в який спосіб бути найбільш ефективними, але водночас найдешевшими. Тобто, щоб зробити найбільше праці, але найменшим коштом. Тоді ми дійсно переконаємо всіх, що в плані адміністрації ми є ефективними. Очевидно, що адміністрація має послужити душпастирській місії», – наголосив Патріарх УГКЦ.
Третій пункт стратегії УГКЦ – це питання її географічної присутності.
«Так сталося, що наша Церква була рознесена по цілому світі, не лише по регіонах України. Наші вірні в силу різних еміграційних, депортаційних процесів були виселені по всіх усюдах. І ось сьогодні ми нічого іншого не робимо, як намагаємося йти за нашими вірними, щоб дати їм належну душпастирську опіку. В певних регіонах світу ми вже маємо свої структури, де можемо опікуватися нашими вірними. Але, от наприклад, ми сьогодні знаємо, що наші вірні є не лише в Австралії, але і в Південній Африці навіть. Також собі думаємо: «Господи, а де наші вірні будуть ще за десять років… отож куди нам потрібно буде іти, куди скеровувати свої ресурси?» Людські ресурси, інтелектуальні ресурси, навіть фінансові ресурси. Як готуватися до тих процесів, які ми називаємо одним словом – глобалізація? Тому в доброму сенсі потрібно вміти на ці всі процеси належним чином відповідати» – сказав Патріарх Святослав.
За словами Глави УГКЦ, саме таку стратегію ця Церква впроваджуватиме в життя.
«Мене всі питалися: «Владико, Вам не страшно?» Знаєте, з одного боку, по-людськи скажу так: якось тримаюся… як мурашка перед великою горою. Але з іншого боку хочу сказати, що я маю велику певність, тому що Блаженніший Любомир є зі мною. Знаєте, кажуть, що кожен з нас народжується людиною – правда, але потім все своє життя має ще ставати людиною. Ну, добре, я в цих днях народився, як новий Батько, Патріарх Української Греко-Католицької Церкви, але мабуть все своє життя я мушу ставати ним. І дуже мені є приємно, що це ставання батьком для всіх буде під такою, я би сказав, доброю увагою, лагідним супроводом мого батька, мого учителя, мого старця Блаженнішого Любомира», – так окреслив десятирічну стратегію УГКЦ і свою особисту місію у ній новий Глава УГКЦ Патріарх Святослав (Шевчук).