В інтерв’ю для «Живого телебачення» Глава УГКЦ, поділився своїми думками про прожиті роки і висловив сподівання на майбутнє. Патріарх із вдячністю згадує минуле і з надією дивиться у майбутнє, а у служінні Глави Церкви вбачає нагоду повертати ті кредити, які свого часу йому довірили Бог, рідні, Церква.
Про це повідомляє Департамент інформації УГКЦ.
Відповідаючи на запитання журналістки «Живого ТБ» про аналіз прожитих років, першоєрарх зазначив, що важливо не скільки років у твоєму житті, а скільки життя у твоїх роках:
«Можу сказати, що життя у тих п’ятдесяти роках було багато. І я хочу подякувати Господу Богу за всі активні життєві хвилі, моменти, які Він мені дарував аж до сьогодні».
Предстоятель УГКЦ зазначив, що він «спішив жити», адже в молодому віці прийняв на власні плечі багато обов’язків і велику відповідальність. «У мене завжди були такі відчуття, що я "живу в кредит", що Господь Бог дав мені певний кредит, – чи то певних нагод, чи людей, яких біля мене свого часу поставив, кредит дарів чи здібностей, які, зрештою, має кожна людина», – сказав він.
Патріарх розповів, що найбільше відчував кредит довіри, яку йому виявляли ті люди, що завжди були поруч, – батьки і родичі: «Вони давали мені таке відчуття і зрозуміння, що вони мені довіряють».
Проте найбільшим даром чи кредитом, який Предстоятель УГКЦ отримав у житті, є віра в Бога.
«Це такий дар, який я отримав у своїй родині, від своїх батьків, від своєї бабусі, від свого дідуся», – розповів він і додав, що, подібно до апостола Павла, почувається боржником перед тими людьми, які ще, можливо, не вірять у Бога.
В інтерв’ю із особливою вдячністю Предстоятель згадав і про можливість навчатися за кордоном. Він розповів про велику жагу до знань, особливо богословських, які, на його думку, створили обставини переслідуваної Церкви: «Коли стало можливим вчитися, я завжди навчався з думкою, що вчуся для когось, не для себе. Я пам’ятаю, – пригадав Блаженніший Святослав, – що в дев’яностих роках було багато семінаристів, багато молодих хлопців і дівчат, які хотіли віддати своє життя Господу Богу, але не всі вони мали можливість здобувати освіту за кордоном».
Своє служіння Патріарх вважає нагодою повертати цей кредит довіри: «Я уже майже десять років віддаю борги, намагаючись ділитися тим, що мені Господь Бог подарував, і так хочу не підвести нікого в його сподіваннях».
Окрім цього, Глава УГКЦ висловив сподівання, що Господь дасть йому сили все ж таки віддати весь той кредит, який він отримав упродовж п'ятдесяти років життя. «Прошу Бога, щоб з Його допомогою я здійснив доручену мені життєву місію, нічого не залишивши собі, у своїх кишенях чи своєму серці, але щоб усе, що я отримав, – віддав», – зазначив Блаженніший Святослав.