Митрополит Київський і всієї України Епіфаній 4 червня 2021 року в Дніпровському районі м. Києва звершив чин освячення хреста та наріжного каменя для будівництва першого храму на честь українського святого – преподобного Меркурія Чернігівського, ігумена Бригинського.
Після звершення чину освячення глава ПЦУ привітав парафію зі знаменною подією та побажав благословенних успіхів у будівництві майбутнього храму, повідомляє офіційний сайт ПЦУ.
«Переконаний, що незабаром Господь сподобить громаду, і тут розпочнеться побудова храму Божого, який ми споруджуємо з твердою і непохитною вірою в Господа та з вдячністю за всі Його благодіяння, які Він звершує повсякденно в нашому житті. Тому храм є не лише місцем розради чи архітектурною окрасою, але також і нашою подякою Творцю й місцем особливої присутності Бога», – сказав Митрополит Епіфаній.
Також Предстоятель Православної Церкви України закликав всіх бути добрими та милосердними, виявляючи любов до ближніх, а тим самим і до Бога.
«Якщо ми будемо справжніми та відданими християнами, намагатися втілювати у своєму житті євангельський закон, який базується на єдиній чесноті – любові, то побачимо, що світ, який оточує нас, стає кращим, оновлюється і преображається. Якщо ми виявлятимемо любов до своїх ближніх, цим ми будемо засвідчувати й нашу любов до Бога. Тому закликаю усіх бути добрими, милосердними та робити все, щоби серед нас панували мир, єдність і любов», – закликав Предстоятель ПЦУ.
Преподобний Меркурій Бригинський (в миру Максим Мойсейович Матвієнко) народився 1870 року у с.Щаснівка сучасного Бобровицького району Чернігівської області. Помер 7 листопада 1956 року с. Бригинці. Канонізований Українською Православною Церковою Київського Патріархату 7 грудня 2011 року. Мощі спочивають у місті Чернігові у церкві св. Катерини. День пам'яті - 7 грудня.
Єромонах Меркурій у радянський час став вигнанцем з Києво-Печерської лаври, багато перетерпівши скорбот від гоніння совєтів на Церкву. Довгий час отець Меркурій проводив у молитві неподалік від Лаври та на квартирах у своїх духовних чад, але, не бажаючи їх обтяжувати та наражати на небезпеку, преподобний вирішив піти з Києва на Чернігівщину.
Енкаведисти вивели Меркурія до скирти в поле, щоби вчинити над ним розправу. Отець Меркурій молився і готувався до переходу у вічність. Але коли пролунав наказ «вогонь», — зброя дала відсіч; те саме трапилося і вдруге. Тоді енкаведивти вирішили відпустити святого, думаючи, що коли він йтиме, вистрілять йому в спину. Але втретє сталося так, як і два перших рази. Преподобний залишився неушкодженим, тільки сказав: «Цього разу не довелося вмерти». Преподобний Меркурій служив на Бригинській парафії до 1956 року. Уупокоївся ігумен Меркурій 7 листопада 1956 р. Поховали його біля вівтаря ним збудованого Свято-Троїцького храму, у якому він прослужив 10 років, на Бригинецькому кладовищі. Після упокоєння ігумена Меркурія віруючі продовжили шанувати його, приходячи до могили. Вже у наш час документально зафіксовано щонайменше п'ять випадків чудесного зцілення від хвороб, переважно ніг, які сталися після молитов на могилі ігумена Меркурія.