В Україні триває вихід громад з УПЦ (МП), що в самій УПЦ називають рейдерством і агресією. Вони вимагають від влади не перереєстровувати громади, а реєструвати нові. Що на це кажуть чиновники та громадські експерти?
Протягом останніх місяців активізувався процес виходу громад з лона УПЦ (МП) і переходу до інших Церков, насамперед до УПЦ КП. Це спричинено у першу чергу суспільно-політичними подіями та реакцією УПЦ (МП) на них. У ній самій такі переходи громад разом з храмами називають рейдерством, «неприкритою агресією» тощо.
Водночас керуючий справами УПЦ (МП) митрополит Бориспільський та Броварський Антоній (Паканич) авторитетно заявив, що влада має не перереєстровувати громади УПЦ (МП), а при потребі реєструвати окремо громади УПЦ КП. Особливо тоді, коли залишитися в УПЦ (МП) захоче щонайменше 10 осіб з громади. А на перехід громада має попросити благословення свого правлячого архиєрея. Прокоментувати ці твердження ми попросили державних чиновників та громадських експертів у цій ділянці. Ми звернулись до експертів, щоб зрозуміти підстави переходу общин.
директор Державного Департаменту з питань релігій та національностей
Питаннями переходу релігійних громад займаються спеціалісти від обласних державних адміністрацій та місцевих рад. Звичайно, ніхто не може схвалювати конфліктну ситуацію, коли вона назріває. Але для законного переходу парафії під іншу юрисдикцію мають вноситись зміни до статуту громади. Тобто це мають вирішувати віряни.
На жаль, механізм визначення 10 людей, які можуть бути проти переходу та мати вирішальні голоси, надзвичайно важко працює. Цей процес важливо контролювати, щоб уникнути провокацій. Як, наприклад, можуть раптово з’явитись нові люди, які спеціально приїхали свідчити проти переходу. Ми розуміємо всю відповідальність і це наша державницька позиція. Схвалення або покровительство щодо певної громади неприпустимо.
Як представник виконавчої влади можу сказати, що на особисті коментарі митрополита Антонія мають відповідати представники Київського Патріархату. Наше завдання – просто контролювати момент, коли зіштовхуються інтереси релігійних організацій. Ми слідкуємо, щоб вони не переходили рамки закону. Водночас безпосередньо втручатись у конфлікт ми не будемо. Ми маємо пильнувати ситуацію, щоб вона не переросла у відверту агресію та протистояння. Це можливо і на рівні ВРЦіРО при обласному рівні, вони мають збиратись та обговорювати ці моменти та виводити певну концепцію. Центр може бути арбітром, але не втручатись безпосередньо в ту чи іншу ситуацію.
виконавчий директор Інституту релігійної свободи, голова Комісії у справах релігій Громадської ради при Мінкультури
Відповідно до Закону України «Про свободу совісті та релігійні організації» держава залишає на розсуд релігійної громади право визначати свою канонічну та організаційну підлеглість будь-яким діючим в Україні та за її межами релігійним центрам (управлінням). В тому числі держава визнає право релігійної громади на вільну зміну цієї підлеглості.
Відтак, загальні збори церковної громади вправі змінити її канонічне підпорядкування. Проте це не повинно супроводжуватися якимось політичним чи іншим тиском, фальсифікаціями підписів чи документів.
Нещодавно Прем’єр-міністр Арсеній Яценюк запевнив членів Всеукраїнської Ради Церков, що Уряд не дозволить роздмухати в Україні внутрішнє протистояння на релігійному ґрунті. І це дуже важливо, щоб правоохоронні органи чітко та неупереджено реагували на будь-які порушення та зловживання релігійною свободою. Українське суспільство має зберегти той унікальний досвід міжконфесійного порозуміння, діалогу та високий рівень свободи віросповідання, набутий протягом незалежності України.