Переконані, що Патріархи зупинять спробу РПЦ перетворити православ’я на російську етноцентричну секту, - Митрополит Епіфаній
Лист поширив офіційний сайт ПЦУ. У ньому сказано:
"З великим сумом і болем в душі довідалися ми про злочинні, лукаві та нечестиві рішення, які очільники Церкви Росії ухвалили щодо вторгнення в канонічні межі Святого і давнього Апостольського Патріархату Олександрії і всієї Африки. Цим самим Патріарх Росії та очолюваний ним Синод грубо і безпідставно порушили канонічні правила, зокрема 6 правило І Вселенського собору.
Нам добре відомо, що вчинене Патріархом всієї Росії Кирилом щодо створення так званого екзархату в Африці не має жодних канонічних, пастирських і навіть християнських мотивів, а має своєю основою виключно бажання помсти Вашому Блаженству і очолюваному Вами Патріархату за канонічне спілкування з Православною Церквою України. Тому ми повністю поділяємо всі ті оцінки та рішення, які зробив з цього приводу Священний Синод Олександрійського Патріархату.
Ми в Україні на власному досвіді пережили та продовжуємо відчувати антиканонічну діяльність Патріархату Москви. Цей Патріархат був встановлений рішенням Вселенського Патріарха і давніх Патріархатів наприкінці XVI століття як Патріархат «північних країн», в межах тогочасного Царства Московського, тобто без включення до нього Митрополії Київської, яка від початку була єпархією Вселенського Патріархату. Однак всім відомо, що в другій половині XVII століття, користуючись складними обставинами і політичною силою царів, Патріархат Москви вторгнувся в Київську Митрополію.
Як нині митрополита Церкви Росії Леоніда в Москві було призначено стати екзархом в Африці, так тоді у Москві посвятили на єпископа в межі Київської Митрополії Мефодія, священника з України, якого призначили, при живому канонічному митрополиті Київському і всієї Руси Йосифі, «місцеблюстителем Київської Митрополії». За таке беззаконня тогочасний Вселенський Патріарх наклав на цього Мефодія анафему. Саме з цього розпочалася історія вторгнення Патріархату Москви в канонічні межі Київської Митрополії, яка триває і досі. Бо Патріархат Москви і уряд царів тоді привласнили собі владу над Київською Митрополією так само, як нині намагаються привласнити собі владу в Африці. І це тривало понад 300 років, аж до часу, коли Вселенський Патріарх належним чином поклав край такому беззаконню, скликавши Собор Церкви України і надавши їй Томос про автокефалію.
Належить не забувати і про вторгнення Церкви Росії та порушення нею канонів у багатьох інших випадках. Без всякого права ця Церква і російська держава вторглися у XVIII столітті в митрополії Криму, належні Вселенському Патріархату, на початку ХІХ століття – в Грузію, яка користувалася автокефалією, та в Бессарабію, приналежну до Вселенського Патріархату. А після ІІ Світової війни ця Церква і сталінська держава взагалі мали намір провести у Москві так званий Вселенський собор і оголосити Патріарха Москви – «Вселенським» (про що свідчать відкриті зараз документи Патріархату Москви і сталінського уряду).
Всі ці та багато інших фактів і прикладів беззаконних і антиканонічних дій Церкви Росії, які були здійснені в минулому та продовжують чинитися зараз, включно з розпалюванням ворожнечі та суперечок в останні три роки у Церквах Кіпру і Греції, безперечно вимагають належної канонічної оцінки. Ми переконані, що Святійший давній Патріархат Олександрії разом з Першопрестольним Вселенським Патріархатом та іншими Богомудрими Патріархами і Предстоятелями Святійших Автокефальних Церков знайдуть належне канонічне рішення в такій ситуації, яке зупинить намагання Патріархату Москви перетворити себе у Православ’ї на когось, подібного до католицького Папи, а саме Православ’я – на російську етноцентричну секту.
Запевняємо Ваше Блаженство у нашій братній любові, підтримці та молитвах!"
