Християни, які живуть у тих частинах світу, де панує мир і релігійна свобода, повинні виступити на захист Церкви, що страждає перед посиленням гонінь.
Про це йдеться в новій доповіді організації “Допомога Церкві в потребі” (ACN), повідомляє "Слово про слово" з посиланням на christiantoday.
У доповіді “Гонимі та забуті” розглядається ситуація у 24 країнах у період з жовтня 2020 року до вересня 2022 року, і робиться висновок про те, що у трьох чвертях країн за цей період посилилося пригнічення чи переслідування християн.
Ці країни в основному розташовані в Африці, на Близькому Сході та в Азії, але у звіті йдеться, що одним із факторів погіршення клімату є заперечення Заходом того, що християни є найбільш переслідуваною релігійною групою.
Ситуація для християн погіршилася у всіх семи африканських країнах, розглянутих ACN, який посилається на поширення ісламського екстремізму та “різке зростання геноцидного насильства з боку войовничих недержавних суб’єктів, включаючи джихадистів”.
Особливе занепокоєння викликає Нігерія, де, на думку ACN, рівень насильства щодо християн “явно переходить поріг геноциду”.
“Джихадизм – одна з причин, чому Нігерія стоїть на межі перетворення на державу, що не відбулася: викрадення, вбивства священників і смертоносні напади на церкви стають все більш регулярними”, – йдеться в доповіді.
У доповіді розповідається про жахливе вбивство цього року 25-річної християнки Дебори Самуель, яку забили камінням до смерті, а потім підпалили після звинувачення у відправленні богохульного повідомлення у WhatsApp.
Передмову доповіді написав нігерійський пастор, о. Ендрю Аденії Абайомі, який втратив 40 парафіян, коли на його церкву Святого Франциска Ксаверія в Ово, штат Ондо, у неділю П’ятидесятниці напали невідомі бойовики.
У доповіді йдеться про те, що ескалація насильства “часто спрямована на вигнання християн” і що за останні два роки християни стали жертвами “одних із найжорстокіших у світі кампаній залякування, організованих войовничими недержавними суб’єктами”.
В Аксумі, в ефіопському регіоні Тиграй, до 1000 християн було вбито в результаті різанини, яку, за словами місцевих жителів, влаштували еритрейські війська.
На Близькому Сході виживання важливих християнських громад в Іраку, Сирії та Палестині перебуває під загрозою через продовження міграції, а в деяких частинах регіону, попереджає ACN, християни перебувають у гіршому становищі, ніж під час окупації ІДІЛ.
З’явилися свідчення того, що загроза виживанню деяких із найстаріших християнських громад світу значно зросла.
“Погіршення найбільш помітне в Сирії, де за десять років число християн скоротилося з 1,5 мільйона (10 відсотків населення) у 2011 році, до початку війни, до приблизно 300 000 (менш ніж двох відсотків населення)”, – йдеться у доповіді.
В Іраку темпи результату менші, але громада залишається крихкою, церкви “насилу тримаються на плаву”, а християнське населення скоротилося з приблизно 300 000 у 2014 році до окупації ІДІЛ до приблизно половини цього числа сьогодні.
Християнська спільнота в Іраку та інших країнах Близького Сходу “відчуває небезпеку, яка походить від прихованої загрози джихадистських угруповань”, – заявили в ACN.
В Азії державний авторитаризм є “вирішальним фактором” погіршення утисків християн у М’янмі, Китаї та В’єтнамі.
Серед місць, де відбуваються переслідування з релігійно-націоналістичних мотивів, Афганістан називають «найстрашнішим злочинцем» через суворе тлумачення законів шаріату рухом «Талібан».
У висновку доповіді йдеться: “Показники переконливо свідчать про те, що протягом періоду, що розглядається, переслідування християн продовжувало погіршуватися в основних підмандатних країнах. Релігійний націоналізм і авторитаризм посилили проблеми віруючих, включаючи повернення до влади Талібану в Афганістані, що змусило християн та інші меншини зробити відчайдушну спробу втечі.
“Систематичне насильство та атмосфера контролю призвели до того, що в різних країнах, як Північна Корея, Китай, Індія та Бірма, посилилося придушення християн. Водночас, не зважаючи на те, що уряди починають визнавати важливість свободи релігії або переконань, дані цієї доповіді “Гонимі та забуті?” показують, що належить пройти ще довгий шлях, щоб забезпечити захист свободи християн та інших меншин у всьому світі”.
Частково проблема, наголошено у доовіді, полягає в культурній помилці Заходу, який продовжує заперечувати, що християни залишаються релігійною групою, що переслідується”.