Біблія дає нам чудовий приклад того, як згідно з волею Божою, можна відновити державу. Після сімдесятирічного полону настав час для Ірзаїлю повертатися на рідну землю. Повертатися, власне, не було куди, завойовники зруйнували все, що можна було зруйнувати, вивезли всі цінності, що належали суспільству. Більше того, значну територію було заселено представниками інших, поганських народів, і вони там гарно обжилися.
Біблія дає нам чудовий приклад того, як згідно з волею Божою, можна відновити державу.
Після сімдесятирічного полону настав час для Ірзаїлю повертатися на рідну землю. Повертатися, власне, не було куди, завойовники зруйнували все, що можна було зруйнувати, вивезли всі цінності, що належали суспільству. Більше того, значну територію було заселено представниками інших, поганських народів, і вони там гарно обжилися.
Висловлюючись сучасною мовою, Ізраїль пережив три хвилі пробудження.
Перша хвиля: Ісус та Зоровавель згуртували священиків і левітів, зібрали пожертви на будівництво, реставрували найголовніші елементи богослужіння на тимчасовому жертовнику, і, подолавши чимало важких перешкод, переживши вимушену тривалу перерву в будівництві, в решті решт повністю відновили храм.
Друга хвиля. Коли служіння у храмі утвердилось, укріпилося й набрало сили, до Єрусалиму, очоливши новий потік людей, прибуває Езра, видатний богослов-книжник і священик. Він відновлює обрядність закону юдейського згідно з прадавніми звичаями, при ньому служіння у храмі набуває первісної повноти й довершеності.
Третя хвиля. В Єрусалимі з”являється Неємія на чолі ще однієї великої групи вавилонських переселенців. Він розпочав, відновивши оборонні стіни міста, відбудову столиці. Наступним кроком його було налагодження нормального суспільного життя вже по цілій країні. Для цього Неємія переконав багатих юдеїв, можна сказати прадавніх олігархів, повернути бідним їхні поля, виноградники й будинки, заборонив лихварство по відношенню до своїх співвітчизників, провів усенародний перепис, наповнив Єрусалим населенням, для підтримання порядку призначив сторожу. Після цього було здійснено реформу, що відновила життя за Законом по всіх містах та селах.
Остаточне звільнення Ізраїлю з-під влади північного сусіди відбулося невдовзі за допомогою великого полководця Олександра Македонського.
Незважаючи на Боже благословення, процес відбудови країни був вельми нелегкий. Довелося подолати безліч, здавалося б, нездоланних труднощів. Назвемо найбільші з них.
1. Необхідність переселення народу з добре обжитих місць на чужині, де народилося кілька поколінь євреїв, які вже з повним правом при бажанні могли вважати Вавилон своєю батьківщиною.
2. Наявність потужної «п”ятої колони» в Ізраїлі, створеної завойовниками на спорожнілих після виселення євреїв землях Палестини (Самарія). Ці переселенці з Асирії чинили запеклий опір тим, хто повертався на батьківщину.
3. Молодші покоління значною мірою забули одвічні звичаї свого народу, що грунтувалися на Законі, забули навіть рідну мову.
4. Велика соціальна нерівність у народі, що повернувся: багаті громадяни тримали у рабстві своїх же одноплемінців.
Існувало чимало й інших труднощів, але все було подолано за допомогою розумних політичних заходів проводу та духовної еліти, завдяки терпінню й наполегливості народу.
Якщо співставити труднощі, що з ними зіткнувся Ізраїльський народ, повернувшись на землю пращурів, з труднощами нашого сьогодення тут, в Україні, то побачимо, що всі вони, хіба що за винятком першого пункту, майже співпадають. Віддамо належне нащадкам Авраама: переселитися на румовище, де все, що лишилося придатним для використання, прибрано до рук чужинцями, значно важче, ніж дати лад у країні, де ти жив з діда-прадіда і живеш, яка юридично є незалежна і має досить потужний економічний та людський потенціал.
Отож, спробуємо на основі проведеного нами простого аналізу відповідних книг Писання скласти бодай приблизну схему наших можливих дій.
Відзначимо найголовніше: відновлення Ізраїлю як держави почалося не зі збройного повстання, не з інтриг та змагань політиків за владу, навіть не з розбудови господарства та війська, – це все здійснилося пізніше, а з відновлення храму. Іншими словами, найважливішим фактором у цьому складному процесі, Бог визначив духовність.
Маю глибоке переконання: біблійні принципи відновлення державності Господь хоче здійснити і в Україні. Цьому є два важливі підтвердження:
1. Україна отримала незалежність із рук Божих. Будемо відверті: ніхто останні десятиліття за свободу в нас не боровся, а купка дисидентів, до того ж надійно ізольована в концтаборах, не в змозі була вже нічого змінити. Народ, у переважній більшості, не тільки змирився з рабством після кількасотрічного ламання хребтів, етнічних чисток та голодоморів, але вже й не хотів незалежності.
2. Бог звільнив Україну для Себе.
Для Себе, для здійснення Своїх власних планів. Це явище не унікальне. Цар Давид каже: «Батьки ваші не вважали на чуда Твої в Єгипті... та Він спас їх заради імені Свого» (Пс.106:7,8) Пророк Ісая, звертаючись до народу, промовляє: «Ради ймення Свого Я спиняю Свій гнів, і ради слави Своєї я стримуюсь проти тебе, щоб не знищити тебе... Ради себе, ради Себе роблю...» (Іс.48:9) Господь наш віддав життя Свое, не чекаючи, коли грішники попросять Його про спасіння: «гріхи вам прощено ради імені Його...» (1Ін.2:12). І сьогодні Він нікого силою не веде до раю. Він відкрив нам двері у вічність, і, хто бажає, може увійти в них без будь-якої плати.
Ми розуміємо: можливо, Господь зруйнував комуністичний «вавилон» не лише заради України, але одне безсумнівно: за для здійснення певних Божих намірів, нації, що сиділи, за висловом В.Леніна в «тюрмі народів», мали вийти на свободу.
Бог неодмінно здійснить Свій план. Неодмінно. Можливо, для цього ще раз нам доведеться пройти через вогонь. Для очищення, для освячення народу й землі, для покарання тих, хто охоче і з радістю служив провідникові зла.
Бог має великий і особливий план для України. Якщо країна відчує рух Духа Божого й схилиться у бік Його тихого віяння, то наміри Божі втіляться в життя досить швидко, з найменшими стражданнями для людей, і ми всі незабаром зможемо побачити славу Божу над нашими полями, лісами й морями.