Виконавчий комітет Львівської міської ради 20 червня ухвалив рішення про розробку генерального плану території, обмеженої вулицями Клепарівською, Базарною, Броварною та Раппопорта у Львові. Саме на цій ділянці, в межах сучасних вул. Раппапорта, Клепарівської, Броварної та Базарної на місці діючого ринку “Краківський”, розміщувався колись єврейський цвинтар. Це був один із найдавніших єврейських цвинтарів у Європі, перша згадка про який сягає 1414 р.
Представництво Американського об'єднання комітетів для євреїв колишнього Радянського Союзу неодноразово зверталося до міської влади Львова з проханням вирішити питання з відновлення меж кладовища.
Як розповів ZAXID.NET директор департаменту містобудування Львівської міської ради Андрій Павлів, на території, обмеженій вулицями Клепарівською, Базарною, Броварною та Раппопорта, сформувалась незручна транспортна розв’язка, і для зручності мешканців її потрібно змінити.
«Теперішні дороги сформувались історично всередині XVIII ст., пропускна здатність та радіуси повороту не відповідають сучасним вимогам. Крім того, абсолютно не вирішені пішохідні зв’язки, багато автомобілів паркуються», – пояснив Павлів.
«Нам потрібно зважити інтереси всіх ініціаторів, власників та всіх, хто має відношення до цієї ділянки, саме тому ініціатором та замовником детального плану є Львівська міська рада, а не якась окрема структура», – наголосив Павлів.
Довідка: Перша згадка про давній єврейський цвинтар у Львові в міських актах датується 27 травня 1414 року. У книзі міських рахунків з 1480 р. є запис, який також свідчить про існування єврейського кладовища. Ділянку на цвинтар виділили євреям на тривале користування на т.зв. обшарах (ґрунтах, що оточували місто довкола і належали місту), які надав місту привілей короля Владислава Ягайла (Władysław Jagiełło) від 18 вересня 1415 року.
Давній цвинтар довгі роки залишався спільним для єврейських общин Львова: передміської, заснованої ще в княжі часи, і міської, закладеної після розбудови міста за магдебурзьким правом.
22 серпня 1855 року цвинтар було офіційно закрито. Того ж року, за архівними даними, під час епідемії холери тут спочило багато євреїв. Закрите кладовище почало занепадати.
Сьогодні старий єврейський цвинтар не існує. Згідно з оцінкою фахівців, протягом більше 500 років на його території, що займає близько 3 га, поховано 25-30 тис. осіб.
Цвинтар знищили спочатку німецькі окупанти, а пізніше радянська влада. Як історико-культурна пам’ятка цвинтар проіснував під опікою єврейської громади до 1942 р. Під час німецької окупації тут знову почалися несанкціоновані поховання осіб, які померли від інфекційних хвороб. У радянський період на місці цвинтаря в 1947 р. влаштовано продовольчий ринок “Центральний”, відомий у Львові як “Краківський” (перенесено з місця, де ринок існував від середньовіччя), а давні нагробні плити використано для мощення вулиць та спорудження підпірних стін. Плитами нагробків з давнього єврейського цвинтаря вимощене також подвір’я тюрми на Лонцького (суч. вул. Бандери, 1).