22 лютого у США на 97-му році життя помер голова Світової ліги українських політичних в’язнів Богдан Качор. Він відомий своєю добродійною та меценатською діяльністю.
Брав дієву участь у побудові пам’ятників Тарасу Шевченкові в Буенос-Айресі (Аргентина) та в Енкарнасіоні (Парагвай), воїнам ОУН–УПА на цвинтарі Святого Духа в Гемтонбурзі (США), Петрові Федуну – «Полтаві» у Бродах Львівської області, Степанові Бандері у Бучачі Тернопільської області, виданні численних книг про національно-визвольний рух.
Про це у Facebook повідомив історик Михайло Романюк.
Уродженець села Лешнів на Львівщині, Богдан Качор у роки Другої світової війни через причетність до ОУН сидів у тюрмах Бродів, Золочева та на Лонцького у Львові. Згодом перебував у нацистських таборах Аушвіц, Маутгаузен, Ебензе.
Після звільнення з полону американськими військами Качор через деякий час емігрував до Аргентини, де взяв активну участь у громадсько-політичному житті української діаспори. Зокрема, він був головою Центрального товариства «Просвіта» в Буенос-Айресі, членом Товариства української студіюючої молоді ім. М. Міхновського, співзасновником і скарбником Українського інформативно-видавничого інституту, який видавав журнал «Вільна Україна» та книжки іспанською мовою про визвольну боротьбу в Україні.
Після переїзду з Аргентини до США в середині 1970-х рр. він відразу долучився до громадсько-політичного життя тамтеньої української діаспори. Понад двадцять років очолював відділ Організації оборони чотирьох свобід України в Нью-Йорку, довший час був секретарем її Головної Управи. Належав до Управи Фундації Українського вільного університету в Нью-Йорку, де виконував функції фінансового секретаря.
Впродовж багатьох років Богдан Качор був секретарем Союзу українських політичних в’язнів у США та членом Управи Світової ліги українських політичних в’язнів, а з 1998 р. – її очолював. Одним із останніх досягнень Ліги стало отримання дозволу на відкриття української експозиції у музеї нацистського концтабору Аушвіц.