На 81-му році 9 січня з життя відійшла у вічність Клара Пилипівна Ґудзик, журналістка газети «День», автор книги «Апокрифи Клари Ґудзик» з серії Бібліотека газети «День» «Україна Incognita», громадський діяч, публіцист і філософ.
Вона прийшла в журналістику після шістдесяти років, більшу частину життя пропрацювавши в технічній сфері. Клара Ґудзик у журналістській діяльності насамперед зупинилась на релігійній тематиці.
«Клара Ґудзик завжди залишалась неупередженою в своїх поглядах і над релігійними протиріччями. Вільною і сміливою думкою, обізнаністю, безпосередністю і об’єктивністю запам’ятовуються тексти Клари Ґудзик… З відходом у вічність Клари Пилипівни дописана яскрава сторінка історії української журналістики, яка повинна вивчатися в університетах», — йдеться у співчутті рідним Клари Ґудзик від редакційного колективу газети «День».
У вересні 2010 року Клара Пилипівна відсвяткувала 80-річчя. З цієї нагоди її вітали десятки вдячних читачів. Ось як на шпальтах газети «День» про непересічний талант Клари Ґудзик висловився Віктор Єленський: «Перше, що мені подобається в Кларі Ґудзик, — це людина, якій усе цікаво. Вона постійно в пошуку, відкриває для себе щось нове і, відповідно, для читачів. У неї абсолютно немає виснаженості від того, що вона пише. Їй цікаво те, про що вона пише. В журналістиці так нечасто буває, щоб людина довгий час працювала над однією проблематикою і не «виписувалась». У Клари Ґудзик цього ніколи не було. Її завжди цікавила та цікавить тема, над якою вона працює. Зазвичай кажуть, що журналістика — це мистецтво спрощення. Кларі Пилипівні вдається писати про складні речі, і вона це робить не спрощуючи, але зрозуміло. Ще мені подобається її колосальний ентузіазм і те, що вона, будучи вже у немолодому віці, продовжує чогось навчатись».
А Мирослав Попович зазначив, що особисто його завжди в Кларі Пилипівні вражає «енциклопедична освіченість та глибина поглядів».
Редакція РІСУ висловлює співчуття рідним і близьким Клари Пилипівни та молить Господа про упокій душі колеги "в місці світлому, місці квітучому, де немає ні болю, ні печалі, ні зітхання, а лиш життя безконечне".