«Послання» є актуальними і сьогодні, тому науковцям, духовенству та державним діячам необхідно взяти їх за основу своєї діяльності.
Незважаючи на те, що «Послання» було написано понад 70 років тому, воно досі не втратило актуальності. Про це свідчить два важливих факти: далекоглядність поглядів Митрополита Андрея Шептицького, а також те, що українці так і не дослухалися до його слів: «Чому праця є актуальною досі? Бо ми не робимо висновків, не вміємо вчитися на власних помилках», – вважає виконавчий директор ЛОГО «Комітет виборців України» Оксана Дащаківська.
У «Посланні» Митрополит Андрей не дає вказівок, яким має бути правління в українській державі. На думку наукового працівника Інституту історичних досліджень ЛНУ ім. І. Франка Ліліани Гентош, цілком можливо це пов’язано з тим, що він народився за часів цісарської Австрії, зазнав переслідувань та утисків від влади Польщі, Радянського Союзу та гітлерівської Німеччини, і бачив усі жахіття, які вони принесли для українського народу. Тому і наголошував, що головним аспектом у побудові держави має бути благо людини та спільноти, а керівники народу повинні діяти за принципами чеснот – лише тоді можлива побудова «рідної хати».
Духівник УКУ о. Ігор Пецюх вважає, що послання Митрополита здебільшого звернене до духовенства, обов’язок якого, за словами Шептицького, допомагати українському народові будувати державність. «Духовенство повинно не стояти осторонь, а давати мудрі поради. Це означає перестерігати перед небезпеками, ілюзіями», – зазначив о. Ігор.
«Андрей Шептицький наголошує на тому, що духовенство є провідною частиною національної еліти. Його думка спрямована до учасників зібрань нашої Церкви у воєнний час, передусім до духовенства із тим, щоб показати, якою є їхня роль у суспільному перетворенні народів. Тому надзвичайно важливо, щоб сучасне духовенство якнайправильніше над цим працювало», – зазначив Мирослав Маринович.
Митрополит Андрей активно підтримував створення сільських кооперативів, кредитних спілок, і закликав священиків всіляко підтримувати такі починання. Метою таких заходів було бажання допомогти найбіднішим, формувати середній клас, який мав стати міцним фундаментом для побудови громадянського суспільства. Про це інформує прес-служба УКУ.