«Рука в руці» ─ саме під таким гаслом впродовж останніх днів липня в с. Гошеві на Івано-Франківщині проходив табір, у якому взяла участь особлива молодь з Центру дозвілля та адаптації для осіб з розумовою неповносправністю, що діє при Карітасі Стрийської єпархії УГКЦ.
«Кожен з нас іде по житті не один, потребує когось, потребує чиєїсь руки, щоб опертись, щоб відчувати підтримку, щоб відчувати радість життя. Коли дитина маленька, вона потребує руки батьків, щоб впевнено робити свої кроки, а коли стає дорослою ─ потребує руки друзів, щоб іти по житті. Проте кожної миті людина потребує руки Бога, щоб жити щасливо, жити натхненно, жити з надією і в любові», ─ пояснює назву та тематику табору для неповносправних осіб Оксана Ільків, координатор проекту.
Батьки неповносправних осіб протягом відпочинку у Гошеві змогли подивитися на своїх дітей по-новому. Адже, опиняючись в колі нових людей на новому місці, наші неповносправні друзі немов розквітають. Часом немов з бутону замкнутості, самотності, мовчанки перетворюються на квітку радості, відкритості. Наприклад, 16-річна юначка Оля спочатку весь час трималася за руку мами, нікуди її не відпускала, а вже через два дні всі побачили її усміхненою. Вона відтоді розважалась із молоддю та приятелями, танцювала і раділа. Батьки мали змогу більше поспілкуватися, пригадати свою життєву дорогу, подивитися фільм Олега Романчука «Бачити людину». Кожен з них відчув, що є не один, що їх досвід є цінним один для одного, що їх біль є розділений, а радість помножена.
Табір відбувся за підтримки фонду CNEWA CANADA. Оксана Ільків каже: «Організатори дякують за подаровану радість, за нових друзів і пережиті хвилини щастя. За те, що рука благодійників дарує щось значно більше, ніж просто відпочинок, щось значно більше, ніж просто цікаве проведення часу. Щось значно більше ─ що залишає слід в серці кожного, хто там побував на довгі роки. Цей табір подарував нам нових друзів і допоміг зрозуміти, що життя є чимось більшим, ніж ми можемо собі це уявити».
Надія ЧОРНА