Давній і глибокий культ Пресвятої Богородиці, що є знаменною віхою Східної Церкви, проявляється у великій кількості Богородичних празників у церковному календарі. Ці празники розказують про найважливіші моменти з життя Божої Матері від її чудесного зачаття до Успення.
Як пише о. Юліян Катрій, ЧСВВ, у книзі "Пізнай свій обряд", Святе Євангеліє не багато говорить про життя Пречистої Діви Марії, тому більшість Богородичних празників не базується на подіях святого Євангелія, а радше на християнській традиції та на оповіданнях апокрифічних книг перших віків. Сюди належить також і празник Зачаття, який відзначається у Православній та Греко-Католицькій Церкві 22 грудня (8 грудня за старим стилем).
Зачаття Марії тісно пов’язане з Її місією — стати Матір’ю Христа. Вона мала привести на світ Божого Сина, тому Бог від світанку життя освятив Пресвяту Діву, надаючи їй привілей свободи від первородного гріха. Головна тема Богослуження празника — чудесна подія, коли свята Анна зачала Пресвяту Богородицю.
Празник Зачаття має окрему історію на Сході та на Заході. На Заході празник Зачаття Богородиці святою Анною пройшов велику еволюцію. Святкуючи цей празник, Схід звертає головну увагу на сам чудесний факт зачаття від старих і неплідних батьків, а Захід у цьому празнику почав наголошувати радше на прикметі того зачаття. Згодом народжується наука про непорочне зачаття Божої Матері, яка вчить, що Пречиста Діва Марія від першої хвилини свого зачаття була вільна від первородного гріха. Наука про непорочне зачаття Божої Матері найбільше розвинулася за Папи Пія IX (1846-1878), який своєю буллою від 8 грудня 1854 року проголосив непорочне зачаття догмою віри.
Східні Православні Церкви не приймають догмату про непорочне зачаття. Українська Греко-Католицька Церква після проголошення догми про непорочне зачаття празник Зачаття Богородиці святою Анною почала називати Непорочним зачаттям Пресвятої Богородиці. Львівський Синод (1891) між Богородичними празниками подає празник Непорочного зачаття і наказує святкувати його на спосіб великих Богородичних празників з одним днем перед- і сьома днями попразденства.