Напередодні святкування 1031-ї річниці хрещення Руси-України у Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир делегація х Константинополя привезла великі християнські святині: частинку Древа Хреста Господнього, на якому було розп’ято Ісуса Христа; мощі святого апостола Андрія Першозваного, який за церковним Переданням проповідував на просторах України та освячену воду з Влахерненської Церкви Богородиці.
Напередодні святкування 1031-ї річниці хрещення Руси-України у Свято-Михайлівський Золотоверхий монастир делегація з Константинополя привезла великі християнські святині: частинку Древа Хреста Господнього, на якому було розп’ято Ісуса Христа; мощі святого апостола Андрія Первозваного, який за церковним Переданням проповідував на просторах України, та освячену воду з Влахерненської Церкви Богородиці. Про це повідомляє сайт ПЦУ.
Чудотворні святині зустрів Митрополит Київський і всієї України Епіфаній разом з єпископатом, духовенством та вірянами.
Предстоятель Православної Церкви України очолив молебень перед мощами та разом з духовенством і вірянами помолився до Господа нашого Ісуса Христа, щоб Він дарував нам усе потрібне для спасіння й життя вічного.
Після молебню Предстоятель помісної Української Православної Церкви у співслужінні єпископату звершив у соборі Всенічне чування.
Довідка
• Частинка Древа Хреста Господнього – це фрагмент Животворчого Хреста на якому було розіп’ято Ісуса Христа. Хрест Господній вшановується тому, що на ньому були очищені гріхи всього людства і через Воскресіння із мертвих розіп’ятий на Хресті Спаситель подолав смерть. Животворчим Хрест називається через дарування життя вічного після хресної смерті Ісуса Христа, а також через чудеса, що сталися при Його віднайденні.
• Мощі святого апостола Андрія Первозваного перебували у місті Патри (Греція) до 357 року, коли за наказом імператора Костянтина ІІ (337-261), сина Костянтина Великого, були перенесені до Константинополя. 30-го березня вони були покладені у престіл храму Святих Апостолів.
• Храм Богородиці у Влахерні, звідки була привезена освячена вода, збудований імператрицею Пульхерією в період 450 – 453 рр. У 1434 році, незадовго до падіння Константинополя, храм повністю згорів. Збереглося, однак, джерело у храмі. До 1867 року земля, де було джерело, належала туркам. Проте її вдалося викупити православним грекам, й над цим місцем була побудована нова церква. Тип зображення Богородиці Влахернської відомий у всьому християнському світі. На ньому Богородиця постає в повний зріст. Вона звернена ликом до нас і молитовно тримає руки догори. На грудях у Богородиці медальйон, де зображений Христос, Який подає благословення.