З 19 по 21 квітня в місті Києві за підтримки Всесвітньої Асоціації з медичного права та ряду міжнародних та вітчизняних державних та неурядових організацій (НАН України, МОЗ, кафедра біоетики ЮНЕСКО) проходив Міжнародний Конгрес з медичного і фармацевтичного права, біоетики і соціальної політики.
В заході взяли участь фахівці з України, Російської Федерації, Великобританії, Франції, Сполучених Штатів, Бразилії, Ірландії, Польщі та Чехії. Від Української Православної Церкви за благословенням Блаженнішого Митрополита Володимира у конгресі прийняли участь та виступили з доповідями заступник голови Синодального відділу з охорони здоров’я та пастирської опіки медичних закладів протоієрей Геннадій Батенко та співробітник Синодального відділу з благодійності та соціального служіння, секретар Комітету з біоетики та етичних питань при Священному Синоді УПЦ Геннадій Таранюк. Також серед учасників конгресу був присутній голова департаменту охорони здоров’я Грузинської Патріархії, ректор університету святої цариці Тамари професор архімандрит Адам (Ахаладзе).
Основна тематика конгресу була присвячена сучасним викликам охорони здоров’я та правовому регулюванню застосування новітніх біомедичних технологій. Деякі з цих технологій, як відомо, є неприпустимими або сумнівними з точки зору християнської етики: репродуктивні технології – штучне запліднення та сурогатне материнство, штучне «удосконалення» людської природи, евтаназія, тощо.
Більшість закордонних учасників, зокрема із Сполучених Штатів (проф. Дін Харіс), акцентували увагу на недоліках систем охорони здоровья своїх країн, які призвели до обмеження можливостей людей в доступі до якісної медичної допомоги, відсутності відповідальності за заподіяну здоров’ю шкоду, а також порушень прав пацієнтів. Цей досвід є вкрай важливим для України за умов реформування її системи охорони здоров’я на ринкових засадах та переходу до контрактно-договірних відносин між лікарем, медичним закладом та пацієнтом.
Як йдеться у повідомленні офіційного сайту УПЦ, в доповідях українських учасників мала місце занепокоєність саме духовно-моральними аспектами відносин у медичній сфері які навряд чи можуть бути повністю врегульовані або підмінятися формальним правом. Гострота дискусій що виникали в процесі обговорення доповідей конгресу засвідчила насамперед — етичний та світоглядно-ціннісний характер порушених проблем, а відтак — актуальність присутності Церкви в громадському просторі і затребуваність її духовного досвіду в сучасному Українському суспільстві.