Древньо-київську святиню 12 березня відвідали вікарій Київської Митрополії єпископ Васильківський Пантелеімон, віце-прем’єр-міністр України В.М. Тихонов та голова Київської міської державної адміністрації О.П. Попов.
Вони ознайомилися з історією Кирилівської церкви, оглянули настінні фрескам XII століття.
Як йдеться у повідомленні офіційного сайту УПЦ, офіційні особи висловили задоволення з приводу тісного співробітництва і взаємодії між Українською Православною Церквою та Національним заповідником «Софія Київська», структурним підрозділом якого є Кирилівський храм.
Історична довідка: Кирилівська церква – унікальна пам'ятка архітектури ХІI-ХVIII ст. і монументального живопису ХII-ХІХ ст. Її було збудовано в 1139 році на далекій околиці стародавнього Києва — Дорогожичах. Звідси засновник церкви чернігівський князь Всеволод Ольгович. 1139 року взяв штурмом Київ під час міжусобної боротьби за київський престол. Храм названий на честь святого Кирила (це ім'я взяв при хрещенні князь Всеволод). Для представників династії Ольговичів храм був заміською резиденцією і родовою усипальнею.
В 1194 році тут було поховано київського князя Святослава — героя давньоруської поеми «Слово о полку Ігоревім».
Князь Всеволод привніс в будівництво в Києві риси чернігівської архітектурної школи.
Кирилівська церква мала три апсиди, одну баню, шість стовпів і хори для князя. Сходи на хори розмістили в товщі храмової стіні без побудови окремих бічних веж. Підлогу виклали керамічною плиткою і зробили фресковий стінопис, рештки якого збереглися.
Трьохапсидний хрестовокупольний храм ХII ст. на зламі ХVII-ХVIII ст. внаслідок ремонтних робіт набув рис українського бароко: було збудовано чотири нові бані, фасади прикрашено ліпниною, а у 50-60-х роках ХVIII ст. український архітектор І.Григорович-Барський звів на західному фасаді розкішний бароковий фронтон.
Кирилівська церква майже повністю зберегла інтер'єр ХІІ ст.