Предстоятель ПЦУ очолив Літургію у Свято-Георгіївському монастирі на Козацьких могилах

Предстоятель ПЦУ виголосив промову, в якій серед іншого наголосив:

Цього дня, як і кожного року, ми також зібралися на спільне богослужіння в цьому особливому місці, на полі однієї з найбільших битв визвольної війни, на Козацьких могилах, щоби піднести молитви за спокій душ тих, хто виконав Божу заповідь любові, поклавши життя своє за свободу ближніх. Нині минає 370 років від часу битви під Берестечком, яка хоча і завершилася відступом козацького війська, однак навіки закарбована в пам’яті українського народу як перемога духу, перемога прагнення до свободи, перемога у боротьбі за право сповідувати батьківську православну віру. Не за чужу землю, не за скарби воювали козаки і віддавали своє життя. Не як найманці і не з примусу володаря йшли вони на боротьбу, але з любові до Бога, до православної віри, яка зазнавала утисків від сильних світу цього, та з любові до рідного народу, який був зв’язаний і принижений.

Тож наш християнський і синівський обов’язок – пам’ятати про їхню мужність і жертовність, і гідно користатися тим даром свободи й незалежності, даром державності України та автокефалії Помісної Української Православної Церкви, які ми отримали в нинішній час завдяки в тому числі й козакам, що кров свою пролили на цьому полі. Також маємо твердо пам’ятати той урок, який не раз нам давала українська історія: в єдності – наша сила, в розділенні – поразка. Коли народ наш гуртувався – досягав успіху, коли ж чвари та амбіції, заздрість та владолюбство роз’їдали правителів і суспільство – тоді приходила руїна. Так само і Церква наша досягала розквіту, коли гуртувалася навколо престолу Київського і зберігала внутрішній мир, відкидаючи незгоду, чвари та інші спокуси, а коли відступала від цих чеснот, то занепадала.

Тож на цьому полі, яке почорніло від козацької крові, пролитої за віру і волю, закарбуймо собі на серці пам’ятати про уроки минулого і бути гідними тих дарів, які наші предки передали нам".

Згодом за богослужінням лунала всеукраїнська молитва за припинення пошесті згубної (епідемії).

Після Літургії Митрополит Епіфаній звершив літію за спокій душ полеглих українських козаків, які поклали життя 370 років тому у битві під Берестечком, та за новітніх українських героїв, які полягли за незалежність України, а також Предстоятель взяв участь в урочистій ході та покладанні квітів до пам’ятника героям Берестецької битви.