За однією з версій, назва "масниця" виникла тому, що цього тижня, за православним звичаєм, м`ясо вже виключалося з їжі, а молочні продукти ще можна було вживати.
Перед початком святкових заходів Митрополит Володимир звернувся до гостей та розповів про традиції святкування Масляної. Предстоятель також побажав у доброму настрої та самопочутті підготуватись до Великого посту: «Масляна - нецерковне свято, яке відзначалося у слов'янських народів до прийняття християнства. Люди пекли млинці, які зовнішньо нагадували сонце, частували млинцями близьких і незнайомих, очікуючи наступного свята на честь сонця. Для нас Сонце Правди - це Христос, наша віра і світла надія. Тому через Церкву Господь не забороняє в ці дні повеселитися, щоб перед постом набратися сил для нових духовних звершень».
Святкування Масляної є продовженням відроджування благочестивих православних народних традиций, що започатковула Українська Православна Церква. До організації свята Масляної долучилися творчі сили столичних парафій.
Масниця – стародавнє слов`янське свято, що дійшло до нас з язичницької культури і збереглося після прийняття християнства. Церква включила Масницю до числа своїх свят, назвавши її Сирним, або Сиропусним, тижнем, оскільки Масниця припадає на тиждень, що передує Великому посту.
За однією з версій, назва "масниця" виникла тому, що цього тижня, за православним звичаєм, м`ясо вже виключалося з їжі, а молочні продукти ще можна було вживати.
Масниця - найвеселіше і ситне народне свято, що триває цілий тиждень.
За повідомленням УНІАН, невід`ємною частиною свята були катання на конях у найкращій збруї. Хлопці, які мали намір одружитися, спеціально до цього катання купували сани. У катанні неодмінно брали участь всі молоді пари. Так само, як і святкова їзда на конях, широко поширене було катання молоді з крижаних гір. Серед звичаїв сільської молоді на Масницю були також стрибки через багаття і захоплення снігового містечка.
У XVIII і XIX ст. центральне місце у святкуванні посідала селянська маснична комедія, в якій брали участь персонажі з ряджених - "Масниця", "Воєвода" тощо. Сюжетом для них була сама Масниця з її великою кількістю різноманітних страв перед майбутнім постом, з її прощанням і обіцянкою повернутися наступного року. Часто у вистави включали якісь реальні місцеві події.
Масниця продовж багатьох століть зберегла характер народного гуляння. Всі традиції Масниці спрямовані на те, щоб прогонити зиму і розбудити природу віді сну. Масницю зустрічали з величальними піснями на снігових горах. Символом Масниці було опудало з соломи, обряджене у жіночий одяг, з яким спочатку веселилися, а потім ховали або спалювали на багатті разом з млинцем, що його опудало тримало у руці.
Млинці є основним пригощанням і символом Масниці. Їх печуть щодня з понеділка, однак особливо багато з четверга до неділі. Традиція пекти млинці існувала на Русі ще з часів поклоніння язичницьким богам. Адже саме бога Сонця Ярила закликали прогонити зиму, а рум`яний млинець дуже схожий на літнє сонце.
Кожна господиня за традицією мала свій особливий рецепт приготування млинців, який передавався з покоління в покоління жіночою лінією. Пекли млинці здебільшого з пшеничної, гречаної, вівсяної, кукурудзяної муки, додаючи до них пшоняну або манну кашу, картоплю, гарбуз, яблука, вершки.
На Русі існував звичай: перший млинець завжди був за упокій, його, як правило, віддавали жебраку для поминання всіх покійних або клали на вікно. Млинці їли зі сметаною, яйцями, ікрою та іншими смачними приправами з ранку до вечора, чергуючи з іншими стравами.
Прощання з Масницею завершувалося у перший день Великого поста - Чистий понеділок, який вважався днем очищення від гріху і скоромної їжі. У Чистий понеділок обов`язково милися в лазні, а жінки мили кухонне начиння і "парили" молочний посуд, очищаючи його від жиру і залишків скоромного.
З днями Масниці пов`язано чимало жартів, примовок, пісень, прислів`їв і приказок: "Без млинця не масляна", "На горах кататися, у млинцях валятися", “Не життя, а масниця", "Хоч з себе все закласти, а масницю проводити", “Не все котові масниця, буде й великий Піст", "Боїться Масниця гіркої редьки та пареної ріпи" (тобто посту).