Created with Sketch.

Предстоятель УПЦ КП візьме участь у відзначенні 359-ї річниці Берестецької битви

02.06.2010, 11:46

Урочистості відбудуться 6 червня у с. Пляшеві Радивилівського району на території національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви».

РІВНЕ – Урочистості відбудуться 6 червня у с. Пляшеві Радивилівського району на території національного історико-меморіального заповідника «Поле Берестецької битви». Вони розпочнуться Літургією та панахидою біля Свято-Георгіївського чоловічого монастиря за участю Патріарха Київського і всієї Руси-України Філарета. Після хресної ходи та покладання квітів до пам’ятника українським козакам, що на території заповідника, відбудеться народне віче. Про це повідомляє прес-служба рівненської ОДА.

Потому - літературно-мистецька композиція «Ідем сюди щоліта помолитись, козацьким поклонитися могилам», а на завершення – показові козацькі змагання. Впродовж дня на «Полі Берестецької битви» буде стояти почесна варта біля пам’ятника українським козакам та селянам. Гратиме військовий духовий оркестр. Дійство завершиться військовим салютом.

«94% людей, згідно із опитуванням громадської думки, не хочуть бачити під час відзначення річниці битви під Берестечком жодних політичних заходів. Тому захід має бути без політичних мітингів», - на цьому наголосив заступник голови облдержадміністрації Олексій Губанов, виступаючи на спільному засіданні політичної ради та Ради Українського козацтва при голові ОДА.  „Битва під Берестечком – це подія, яка вплинула на хід історії в Європі. Сьогодні відзначення 359-ї річниці битви під Берестечком має стати об’єднавчим фактором для українського суспільства”, - зазначив він.

Він звернувся до політичних сил із проханням під час заходів не використовувати жодної партійної символіки, а лише державну. Адже, за його словами, вшанування такої події має нести в собі виховну функцію, а не політичну.

Історична довідка: Битва під Берестечком (28 червня — 10 липня 1651)  — найбільший бій, який відбувся біля містечка Берестечко між Військом Запорозьким під командуванням Богдана Хмельницького та союзним йому кримськотатарським військом Ісляма III Ґерая з одного боку та армією Речі Посполитої під командуванням Яна Казимира II з іншого.

Битва закінчилась перемогою польського війська (чисельність якого сягала кількасот тисяч). Загальноприйнятою є думка, що основних своїх втрат козаки зазнали, переправляючись через р. Пляшівку, під час виходу з битви. Однак останні наукові дослідження показують, що кількість загиблих козаків в польських історичних джерелах (до 30.000 убитими) є значно перебільшеною. Археологічні розкопки, що проводяться в останні десятиліття на місці битви віднайшли рештки лише близько сотні загиблих під час переправи козаків. Іншим свідченням на користь незначних втрат української армії було те, що Богдан Хмельницький вже через два місяці зумів зібрати майже стотисячне військо під Білою Церквою, блокувавши там польсько-литовські війська і змусивши їх укласти мир, що було б неможливим за умов важких втрат українсько-козацької армії під Берестечком. В радянській історіографії (до початку розкопок на місці битви) була поширена цифра у 10.000 загиблих в ході битви козаків.

Причиною поразки козацького війська було те, що татари полишили поле бою, захопивши з собою Богдана Хмельницького. Битва під Берестечком була найбільшою за усю Визвольну війну.

Читайте також
Україна і світ Відомий сунітський учений записав звернення до мусульман України
Сьогодні, 18:03
Світові На благодійний аукціон виставили дві пляшки рідкісного бурбона з підписом Папи Франциска
Сьогодні, 17:16
Суспільство «Я мрію про повернення в Донецьк», - єпископ УГКЦ
Сьогодні, 16:46
Культура До музею у Рівному повернулися шість унікальних ікон
Сьогодні, 16:08