7 березня 2006 року на адресу Верховного Архиєпископа Києво-Галицького Патріарха Любомира (Гузара) надійшов лист від Президента України Віктора Ющенка, у якому висловлено жаль з приводу події Львівського собору 1946 року, від якого „почався відлік трагічного і водночас героїчного періоду в історії Української Греко-Католицької Церкви”.
Цей лист 7 березня було прочитано в Національному академічному театрі опери та балету ім. Соломії Крушельницької у Львові перед концертом-реквієм, який пройшов в рамках відзначення 60-ї річниці Львівського псевдособору.
У листі, зокрема, сказано: „Львівський собор 1946 року відлунює болем у серцях багатьох українців. Від того дня почався відлік трагічного і водночас героїчного періоду в історії Української Греко-Католицької Церкви. Це був час жорстокої розправи над тими, чию віру і патріотизм не могла зламати тоталітарна машина.
Відродження церкви через півстоліття гонінь засвідчило – справжню віру не можна знищити. Імена багатьох провідників Греко-Католицької Церкви стали символами мудрості та духовності.
Через десятиліття нам близькі й зрозумілі слова митрополита Андрея Шептицького: „Україна звільниться від свого упадку та стане державою могутньою, з'єднаною, величавою, яка буде дорівнювати другим високорозвинутим державам”. Драматичні сторінки в історії українського народу мають вчити нас толерантності й співпраці в ім'я суспільного миру та злагоди”.