У Прикарпатському національному університеті імені Василя Стефаника виготовили оригінальну копію ікони Крилоської Богородиці технологією Брайля — спеціально для людей з вадами зору. І презентували її цими вихідними в Крилосі під час Всеукраїнської прощі УГКЦ.
А вже 5 серпня подібну копію ікони Гошівської Богородиці буде презентовано в Гошівському монастирі, її теж було виготовлено у спеціальній тактильній техніці.
Це не перший подібний проект вчених. До того вони опрацювали ікони Вишгородську та Манявську. У Маняві представлення ікони було перед Блаженнішим Епіфанієм. У Києві презентували дві ікони Вишгородської Богородиці. Одна зараз знаходиться у Вишгороді, інша — в Києві, у Патріаршому соборі УГКЦ. Освячував її Блаженніший Святослав Шевчук.
«Ікона у богословській традиції називається «віконечком у невидимий світ». Таїнство ікони дозволяє побачити невидиме. Те, що людське око не може побачити, ікона зображає. Але наші митці зробили ще одне чудо з тою іконою: способом тифлографії сьогодні Крилоську ікону можуть побачити навіть незрячі за допомогою дотику руки», — зазначив Глава Української Греко-Католицької Церкви.
«Наш університет працює над проектом мультимедійної адаптації чудотворних ікон всієї України, популяризації саме цієї спадщини для незрячих людей, — розповідає керівник проекту «Homo alatus» («Людина крилата») Карпатського університету, професор Надія Бабій. — Це була така ідея створення станкових композицій. Вони є мультимедійні, адаптовані для незрячих, створені за допомогою технології Брайля. Тактильне, плоске зображення, яке переведене з допомогою крапок Брайля у тактильну форму. На наших іконах - збільшені розміри, винесені клейма, жести Ісуса та рука Богородиці чи інші деталі. Крім того, є текст-опис збільшеним шрифтом і опис продубльований шрифтом Брайля. Є спеціальне озвучування, яке читається через QRкод і пояснює яким саме чином вичитувати ікону, що на ній зображено. Також є озвучена молитва. Для особливих соборів створили модель, яка має не тільки спосіб прочитання з допомогою сканера а механічне озвучування».
Як каже пані Надія, у роботі були свої складнощі. Основна складність полягала в тому, що немає мистецтвознавчих описів ікон, за які взялися. Щодо Крилоської ікони, то важко було знайти її фотографії. Вона зберігається під ризами і була небезпека в тому, що не бачимо, що під ними. Щоправда, були фотографії на етапі реставрації. Цікаво, що на них вчені побачили, що у Богородиці незвичні очі. Як правило вони карі, а тут блакитні. Ще на відміну й інших ікон, які опрацьовували, ця традиційно не в червоному а в блакитному омофорі.
«Всі наші ікони вичитують в УТОС (Товаристві сліпих). Бо шрифт Брайля має свої особливості, — розповідає науковиця. – А це, безумовно, потрібно враховувати».
Проект «Homo alatus» Карпатського університету існує вже протягом декількох років. В його рамках також було створено музейний каталог ікон для людей з вадами зору.