Українці мають право на захист. Боротьба українців проти російського загарбника відповідає вимогам справедливої війни, викладеним у соціальному вченні Церкви.
Про це заявив Примас Польщі архиєпископ Войцех Поляк під час диспуту «Який шлях до миру в Україні?», що його 12 вересня 2024 року організувала Католицька інформаційна агенція, передає CREDO.
Під час заходу відбулося представлення останньої книжки Глави УГКЦ Святослава Шевчука «Послання миру», яка складається з текстів його звернень, виголошених протягом першого року відкритої агресії РФ проти України.
Архиєпископ Войцех Поляк — співавтор вступу до цього видання.
Він підкреслив: у роздумах над тим, якою є роль Церков у прагненні до миру в Україні, потрібно пам’ятати, що Церкви не можна розуміти як інституції чи структури — але як дійсність, яку творять люди.
Він послався на слова Блаженнішого Шевчука, який згадав, що першого ж дня відкритої агресії Примас Польщі подзвонив до нього з одним запитанням: «Ви живі?»
— Коли я до нього відізвався — то це не тому, що я Примас, а він Верховний Архиєпископ. Не тому, що я мав ідею щось йому підказувати, щось оберігати чи в чомусь мудрувати; але тому, що коли ми зустрілися, він був гостем Гнєзненського з’їзду. Ми мешкали під одним дахом, був із нами православний архиєпископ Єремія, тоді вже хворий. Ми сиділи за спільним столом, слухали одні одних. Церкви — це не інституції та структури. Вочевидь, це все потрібне для діяльності; але Церква — це насамперед люди, ти і я, — сказав польський єрарх.
Також архиєпископ Войцех Поляк порушив питання справедливої війни у вченні Церкви.
«Українці мають право захищатися. Боротьба українців із російським агресором відповідає всім вимогам соціального вчення Церкви», — підкреслив він.
У цьому контексті Примас Польщі згадав «Послання щодо війни та справедливого миру в контексті нових ідеологій», оприлюднене Архиєрейським Синодом УГКЦ до другої річниці відкритого вторгнення РФ в Україну.
Цей документ, на думку митрополита Гнєзненського, становить унікальні роздуми за час після Другого Ватиканського Собору, присвячені темі справедливої війни та миру.
«Якщо сьогодні ми кажемо, що світ слухає вчителів настільки, наскільки вони є свідками, то також у цьому питанні — це є компетентним ученням, далекосяжним і глибоким, яке моделює наші свідомості. Бо говорять про це — свідки. Це не вивчене з книжок; це, вочевидь, науково підготовлене, але — свідчення», — підкреслив архієпископ Поляк.
Церква має пам’ятати, що існують конкретні дії, мета яких — забезпечення справедливого миру.
«Натомість із нашого боку суттєвим питанням для приготування шляхів миру є також екуменізм, екуменічний діалог, буття разом, яке ми відчуваємо в українських реаліях», — зазначив Примас.
Діяльність Московського Патріарха, який від початку агресії відкрито підтримує напад російських військ на Україну й навіть благословляє російських солдатів, він назвав gorszącą — це складне для перекладу поняття одночасно включає в себе значення «згіршення, спокуси» і «скандалу».
«Це тим тяжче для мене, що я теж колись сидів за одним столом із Патріархом Кірілом, — зазначив Примас Польщі. — А це [діяльність Кіріла] справа, що волає про помсту до Неба. Виправдання, благословення варварів, які нищать, вигублюють український народ? Як це можна виправдати? — вірою? Але ж це блюзнірство! Я радий, що більшість Церков і релігійних спільнот чітко висловлюють свою позицію і не погоджуються з цим».
На думку Примаса Польщі, відповідно до сказаного, «завдання Церкви — чітко напоумлювати тих, хто заблукав, і будувати простір, вільний від помсти і спокуси вершити правосуддя в межах колективної відповідальності, — а також чітко називати, що це [благословляти солдатів на агресивну війну] — не є морально правильним».
Блаженніший Святослав пояснив, що книга не має закінчення, адже війна ще триває. «Однак ми сподіваємося, що вона закінчиться і все матиме фінал в руках Воскреслого Господа», — підсумував він.
Окрім українського та польського видання, книжка звернень Блаженнішого Святослава вийде також в англійському, німецькому, італійському, французькому, іспанському й португальському перекладах.