До обговорення були залучені фахівці-релігієзнавці, журналісти, релігійні діячі, а також держслужбовці. Організували захід науковці НАН України разом з ГО «Європейський християнський конгрес».
В Києві 25 квітня 2017 року відбулася конференція на тему: «Природа війни та її релігійне підґрунтя: до проблеми умов мирного співіснування сучасного людства». Захід відбувався в Укрінформі та був присвячений осмисленню взаємодії цих феноменів. До обговорення були залучені фахівці-релігієзнавці, журналісти, релігійні діячі, а також держслужбовці. Організували захід науковці НАН України разом з ГО «Європейський християнський конгрес» (ЄХК).
Основною темою, за задумом організаторі, було обговорення базових принципів співіснування різних релігійних спільнот України. Так, було запропоновано до розгляду програмний документ «Платформа мирного співіснування людства», який спільно прийняли християни, мусульмани, юдеї та представники наукової спільноти на конференції в Дніпрі на початку квітня цього року.
Також один з організаторів, Володимир Авер`янов, анонсував, що ЄХК буде звертатись до Уряду з пропозицією провести в Києві Європейський безпековий форум для окремого обговорення питання релігійного чинника.
Релігієзнавець Людмила Филипович зазначила, що нарешті настав час для теоретичного аналізу взаємозв`язку між феноменом війни та діяльністю релігійних організацій. «Три року тому ми, як громадяни України, стикнулися з цим лицем к лицю. Однак тепер можна відкинути емоції і приступити до наукового аналізу», – зазначає пані Людмила.
Дослідник православ`я Олександр Саган припустив, що релігійні спільноти могли б зробити для миру більше, ніж вони роблять, хоча й наголосив, що дуже часто саме релігійні розбіжності є одними з вагомих чинників конфлікту. Так відповідно до статичних даних, 2/3 сучасних конфліктів містять в собі релігійне підґрунтя. Це не значить, що релігія продукує чи провокує війни, однак релігійний чинник активно використовується різними силами при протистоянні. Також науковець зауважив, що церкви б мали активніше висловлювати свою офіційну позицію. Наприклад надати богословський аналіз гібрідній чи то кібер війні. А відтак виходить, що релігійні спільноти намагаються пояснювати сучасні речі прикладами та характеристиками, які склалися в умовах відмінних від теперішніх, через що такі пояснення дуже часто стають не актуальними.
Аналіз сучасних подій запропонував шейх ДУМУ «Умма» Саїд Ісмагілов. Він зазначив, що за останні три роки глобальний світ сильно змінився і перейшов зі стану крихкого миру до холодної війни. Причому ця війна в сучасних умовах майже завжди відбувається не відкрито (за виключенням України та Сирії), а гібридно, хитро та підступно. Шейх повідомив, що відбуваються спроби зсередини розколоти мусульманську спільноту України. Віруючим в якості звинувачень закидається співпраця з християнами та юдеями. Шейх Саїд зазначив, що прослідкувавши походження таких закидів він вийшов на представників з Росії та окупованих територій. На його думку, це дуже хитро спланована спроба підступна розхитати та спробувати розколоти мусульманське середовище в Україні, а також посварити його представників з іншими релігійними групами.
Одним з факторів національної безпеки, але вже в православному контексті є ультра консерватизм, про що розповіла журналіст Тетяна Деркач. Вона нагадала, що в Україні планується проведення антиекуменічного собору в монастирі села Банчени, що на Буковині. Настоятелем цього монастиря є єпископ Лонгін (Жар), який відомий своїм непримиримим ставленням до Патріарха РПЦ Кирила, якого вважає лібералом та екуменістом. Журналістка припустила, що в контексті загального тренду на популізм та прості рішення такий захід буде шкідливим для України, оскільки може спокушати консервативно налаштованих вірян з інших конфесій. На жаль, за її словами, Київська митрополія ніяк не реагує на ці безпорядки в середині Церкви, а значить мають піднести свій голос активні миряни, принаймні ті, хто переймається майбутнім Церкви. Якщо цей захід таки відбудеться, то існують щонайменше два негативних фактори для України: можливі відцентрові релігійно-суспільні рухи на Буковині, що межує з Румунією; та використання території України для дестабілізації міжправославних відносин, що може погіршити ставлення Вселенського Патріарха до України та українського церковного питання.
Підтримала колегу в представлених прогнозах і історик Ірина Преловська. Вона, зокрема, зазначила, що в Банченах існує румунська проблема. «Таке враження, що ти знаходишся не в Україні, бо що мова в церкві, що товари нерелігійного призначення – румунські. Власне, українського там майже немає», – додає науковець.
Це вже не перший раз, коли науковці збираються для обговорення безпекових питань, пов`язаних з релігійним фактором. Так, на початку цього року пройшла конференція про релігійну безпеку, про що повідомляла РІСУ. Про це інформує кореспондент РІСУ.