У приміщенні Католицької Академії у Берліні (Німеччина) 23 жовтня 2014 року відбувся круглий стіл, присвячений обговоренню ролі та позиції провідних українських конфесій в умовах військового конфлікту, що продовжується в Україні. Захід організував благодійний фонд «Реновабіс».
За повідомленням прес-служби «Реновабіс», виступаючі були єдині у визнанні важливої ролі Церков під час «революції гідності», бо на київському Майдані всі християнські Церкви були на стороні своїх віруючих.
«Єпископи, священики та церковні організації молились разом з людьми, відкрили для демонстрантів церковні приміщення, розподіляли продукти харчування і – через Всеукраїнську раду Церков – вели переговори з політичними діячами. Церкви сприяли деескалації та інтеграції; при цьому інтенсивнішою стала їх взаємодія», – йдеться у повідомленні.
В порівнянні з 2004 роком («Помаранчевою революцією») Церкви багато чому навчились, зауважив священик доктор Андрій Михалейко, церковний історик Української Греко-Католицької Церкви. Як доказ цього: з грудня 2013 року було загалом розповсюджено 14 лише спільних заяв Церков в Україні. А за недавнім опитуванням – з понад 63 відсотками – довіра людей до Церкви є дуже високою. Церкви могли б показати на власному прикладі, як треба і надалі співпрацювати у напружених кризових ситуаціях.
Доктор Сергій Бортник, який представляв на Круглому столі Відділ зовнішніх Церковних стосунків УПЦ (МП), наголосив, що особливо під час Майдану був наявний «широкий консенсус на користь протесту». Про «певне розділення» можна говорити особливо на більш пізній фазі. Представник Православної Церкви підтвердив, що православні готові були допомагати нужденним по «обидві сторони» лінії протистояння.
За словами представника Римо-Католицької Церкви єпископ Харківсько-Запорізької дієцезії Станіслава Широкорадюка, саме Православна Церква відчинила свої двері та обладнала в себе шпиталі після початку військового протистояння – опісля до цього долучились інші Церкви та конфесії. Для нього це було «одним з кращих аспектів досвіду екуменічного єднання». Єпископ Станіслав наголосив, що в принципі неправильно говорити про «розкол України на різні табори» – не було ніякого «внутрішнього конфлікту» в Україні – він був лишу штучно роздутий.
Учасники дискусії були єдині в тому, що справедливо говорити про «єдину українську [політичну] націю», однак були певні відмінності в акцентах. Етнічні відмінності залишаються актуальними, хоча їх значення в нинішньому конфлікті штучно набуло перебільшеного значення та недобросовісно використовувалось деякими політичними силами.
О. Андрій Михалейко зауважив, що треба обережно користуватись такими термінами як «націоналізм» або «фашизм». «Правий сектор» набрав на президентських виборах лише 2 відсотки.
Учасники Круглого столу прийшли до висновку, що Церкви повинні використовувати свій авторитет та повагу в суспільстві задля утвердження миру та примирення. Вони повинні говорити правду та визнавати помилки минулого.