Фундаментальне право людини на свободу віросповідання передбачає вільну зміну юрисдикції релігійною громадою, стосовно чого немає чіткого механізму переходу. Однак законопроект №4128, який пропонує подібну реформу, блокується проросійськими депутатами (Опозиційний блок) та представниками УПЦ (Московського Патріархату), про що заявили експерти під час прес-конференції у Києві в середу, 19 жовтня.
«Не реагувати на зміни у суспільстві далі не здається можливим, - підкреслив директор Департаменту у справах релігій та національностей Мінкульту Андрій Юраш. – І тому ми пропонуємо новий механізм регулювання права людини на свободу віросповідання, який викладено у законопроекті нардепа Віктора Єленського (законопроект №4128 від 23 лютого 2016 року – депутатів Єленського, Тарути, Войцеховського та Кишкаря – прим. автора). Міністерство підтримує таку ініціативу і ми вважаємо, що неможливо не реагувати на потребу соціуму та не ініціювати реальних кроків, які мають працювати на врегулювання стосунків у релігійному середовищі».
За словам автора законопроекту №4128, народного депутата Віктора Єленського, навколо цього законопроекту накопичено багато несправедливостей та неправди, опоненти цього законопроекту жодного разу не запропонували зустрічі для переговорів чи проведення дискусії, а також є серйозна потреба у прийнятті доповнень до статті 8-ї основного Закону про свободу совісті та віросповідання.
Наявний закон досі не визначає спосіб визначення юрисдикції, про що зауважив Європейський суд у 2007-му році, коли він захистив право релігійної громади перейти з УПЦ Московського до УПЦ Київського Патріархату. Документ уже пройшов фахове обговорення, після якого були внесені правки щодо аспектів механізму прийняття рішень. Експертна рада при Департаменті Мінкульту представила результати дебатів 19 різнофахових спеціалістів, що підтверджує проходження різнобічної критики, заявив Юраш. При цьому, на його думку, штучно створюються нові експерти, які виникають невідомо звідки та намагаються протидіяти проведенню реформ.
Механізм законопроекту передбачає, що рішення приймається на загальних зборах релігійної громади, а не місцевого референдуму. По-друге, присутніми будуть ті, хто самі себе ідентифікують як члени релігійної громади та ті, що мають відповідну релігійну практику. Активна участь – це може бути десятина, 5-разова молитва, участь у літургії – це вирішує також сама громада. Держава не має права і не буде втручатись в автономію релігійної громади і порядок, згідно з яким будуть регулювати релігійне членство, лишається на розсуд самої громади. Головний механізм полягає в тому, що людина не лише ототожнює себе з громадою, але й бере активну релігійну участь у її житті. Зміни полягають і в тому, що у разі рішення більшості про зміну юрисдикції, вони так само отримують і релігійне майно.
«Коли вносяться зміни до статуту релігійної організації і коли затверджується рішення громади, то керівний орган (братська рада, парафіяльна тощо) має визначати правомірність рішення. Тобто зібрання випадкових людей та ухвалення прийнятних політично рішень є неможливим. Іноді це потребує більшості голосів, іноді двох третин, але без затвердження це рішення не буде легітимним. А для повного уникнення рейдерства Рада ухвалила законопроект 5657 (так званий «антирейдерський закон»), який не дає змогу захоплювати чуже майно. Ще раз хотів би підкреслити, що я відкритий до фахового обговорення з тими, хто має критику законопроекту», - пояснив особливості правок експерт.
Йдеться про вимогу до держави щодо забезпечення базових прав людини та громадянина, продовжив фахівець з Інституту філософії ім.. Сковороди, професор Олександр Саган. Дехто вважає, що цей законопроект внесе розбрат у суспільство, однак доказів катастрофічних наслідків ми так і не побачили: «за загальними фразами немає жодної критики, однак це створює колообіг паперів та блокується прийняття змін до закону… Особисто мене це наштовхує на думку, що проект дає практичний механізм переходу громад, що може стати великою проблемою для УПЦ (Московського Патріархату). Їм фактично вдалось заблокувати процес переходів парафій через рішення судів. Сьогодні ж триває судова реформа, а ці справи переносяться або відбуваються раз на кілька місяців. У Тернопольській області є кілька селищ, які чекають рішення понад рік, але їх так і немає».
Більше того, за словами професора О. Сагана, представники УПЦ (МП) заблокували варіант почергового богослужіння для вірян обох Патріархатів. Наявне розпорядження за резолюції митрополита Онуфрія про заборону подібних богослужінь створює патову ситуацію: норма Конституції є, але реалізувати її фактично неможливо. Якщо ж у містах це непомітно, то у малих селах це породжує соціальну напругу та навіть випадки агресії. «З боку Московського Патріархату лобіюється питання створення юридичної особи для Церкви і вигадуються інші методи зашкодження законопроекту, як то створення громади з фіксованим членством. Ми маємо завжди задуматись, як людина набуває фіксованого членства, адже закон може лише підтвердити цей механізм», - підсумував Саган.
«Ті, хто виступають проти цього закону, насправді хочуть зберегти конфліктність у царині релігійного середовища, - переконаний Андрій Юраш. – За останні роки зафіксовані більше 180 переходів громад, що вже не можна ігнорувати. Конфліктність серед релігійних громад України зростає, а цей законопроект пропонує врегулювати та допомогти подолати і знівелювати майбутні конфлікти. Всі питання нанизані на проблему власності та майнових прав, що є вторинним, коли ми згадуємо про право людини на свободу віросповідання. І лише після задоволення релігійних потреб можна ставити потребу майнового регулювання».
Нагадаємо, що ще у літньому в інтерв’ю голова Департаменту Андрій Юраш наголошував на потребі побудови партнерської моделі стосунків між релігійними організаціями та владою в Україні, де він детальніше пояснював проблему переходів в інші юрисдикції громад віруючих.