Перейменування в рамках закону про декомунізацію 2015 року двох обласних центрів України - м.Дніпропетровська (на Дніпро) і м.Кіровограда (на Кропивницький) - не спричинило відповідних змін ні в назвах єпархій УПЦ (МП), ні в титулах правлячих архиєреїв, що призводить до плутанини в самій Церкві.
7 вересня голова УПЦ (МП) митрополит Онуфрій відвідав м. Кропивницький (колишній Кіровоград). На офіційному сайті Кіровоградської єпархії при цьому зазначається, що він "відвідав Єлисаветградську землю". Сам електронний ресурс єпархії названий сайтом "Кіровоградської єпархії", створеним з благословення "архиєпископа Кіровоградського і Новомиргородського Іоасафа". А в новини про візит митрополита Онуфрія вже йдеться, що йому співслужив "митрополит Єлисаветградський і Новомиргородський Іоасаф".
У той же час рішення Священного Синоду УПЦ (МП) про зміну титулу митрополита Іоасафа не було. З церковних джерел стало відомо, що митрополит Іоасаф (Губень) сам собі поміняв титул.
З канонічної точки зору є нонсенсом невідповідність титулу архиєрея офіційній назві його єпархії. Незважаючи на це, навіть офіційний сайт УПЦ МП став повторювати цей самозваний титул. На сьогоднішній день дві єпархії УПЦ МП - Дніпропетровська і Кіровоградська - зберігають свої старі, радянські назви, всупереч закону про декомунізацію і нової назви міст, де розташовані єпархіальні центри.
Всього в рамках декомунізації в Україні було перейменовано три міста, в яких знаходяться єпархіальні центри УПЦ МП. Крім двох вищезгаданих, в травні 2016 року було повернуто історичну назву місту Дніпродзержинськ - Кам'янське. В останньому випадку керівництво УПЦ МП відреагувала оперативно - рішення про перейменування Дніпродзержинської єпархії в Каменську було прийнято на наступному ж засіданні Синоду УПЦ МП 20 липня 2016 року (журнал №26). Незважаючи на те, що одночасно з Дніпродзержинськом був перейменований Дніпропетровськ, а через два місяці (в липні) і Кіровоград, місцеві єпархіальні центри УПЦ МП продовжують носити старі назви - досі існують Дніпропетровська і Кіровоградська єпархії. Хоча з тих пір пройшло вже сім засідань Синоду.
При цьому на більш дрібні і незначні перейменування церковно-адміністративних одиниць, зокрема монастирів, у Синоду вистачає часу. Предстоятель УПЦ МП митрополит Онуфрій проявив себе досить педантичним у цих питаннях. Уже на першому очолюваному ним засіданні Синоду (ще в якості місцеблюстителя) 19 червня 2014 був прийнятий цілий ряд рішень про перейменування кількох монастирів. Наприклад, Свято-Троїцький монастир у Києві перейменували на "Свято-Троїцький Іонинський чоловічий монастир", Свято-Покровський монастир Харківської єпархії - на "Свято-Покровський чоловічий монастир", Свято-Успенський жіночий монастир Мукачево-Ужгородської єпархії - на "Свято-Успенський жіночий монастир Мукачівської єпархії ".
Хоча перейменування зазначених монастирів майже не вплинули на їх колишні назви, найменування таких великих єпархій як Дніпропетровська та Кіровоградська є пережитком радянської епохи, ріжучому слух релігійних і нерелігійних людей. Фактично в номенклатурі УПЦ МП офіційно збережені імена Григорія Петровського і Сергія Кірова - відомих російських революціонерів і комуністичних партійних діячів. По суті це означає ігнорування церковним керівництвом законів про декомунізаціі, підписаних президентом України в 2015 р
Цікаво, що в Росії Ленінградська і Свердловська єпархії були перейменовані в Санкт-Петербурзьку і Екатеринбургску 25 вересня 1991 року, через три тижні після повернення містам історичних назв. Одночасно з перейменуванням міста Горький в Нижній Новгород була перейменована і місцева єпархія. Уже багато років назад були перейменовані Івановська, Кіровська та Ульяновська єпархії (в Іваново-Вознесенську, Вятську і Симбірську відповідно), незважаючи на те, що самим містам їх історичні назви не повернуті.
Слід зазначити, що митрополит Іоасаф (Губень) активно виступав за повернення Кіровограду одного з його дореволюційних назв - Єлисаветград, яке пов'язане з ім'ям російської імператриці Єлизавети Петрівни. Митрополит відомий своїми проросійськими поглядами. За словами протоєрея Андрія Шимановича, митрополит Іосаф вигнав його з Кіровоградської єпархії за публічну критику ідеології "русского мира".