Предстоятель УГКЦ, Патріарх Любомир на спеціальній прес-конференції у Львові 10 вересня розповів про результати роботи Синоду єпископів УГКЦ, що відбувався від 2 до 9 вересня у Львові (Брюховичі).
«А ще ми не можемо уникнути й того факту, що в Україну приїжджають люди з інших континентів через бажання розв’язати свої економічні чи політичні питання», — додав Патріарх Любомир.
Головна увага членів Синоду, як повідомив журналістам Предстоятель УГКЦ, була закцентована на потребах українських емігрантів у Західній Європі. «Ми намагалися усвідомити, що еміграція в історії нашої Церкви за останні 150 років була дуже важливим фактором. Ми говоримо про чотири великі хвилі еміграції, які в різні часи відбувалися і в різних обставинах, з різних причин», — відзначив Предстоятель УГКЦ.
Він також наголосив, що на сьогодні ми стоїмо перед фактом того, що 5 або й більше мільйонів українців знаходяться поза межами України. Він запевнив, що Церква прагне допомогти їм на різних рівнях та додав, що під час засідань Синоду намагалися поглянути на історію того, як відбувалися ці еміграції, зокрема в тих країнах, «де наші емігранти осіли і створили свої церковні і народні громадські організації».
Окремо Патріарх Любомир виділив проблему забезпечення українських емігрантів греко-католицькими священиками. Він зазначив, що для сучасних емігрантів потрібно ще більше душпастирів, аніж є зараз, особливо таких, «які були б готові йти в Західну Європу, Африку чи Азію, мали б належну підготовку та усвідомлювали своє покликання».
Ще одним важливим питанням, яке розглядалось під час Синоду, було питання євангелізації, місії Церкви та її покликання. За словами Предстоятеля УГКЦ, євангелізація описує важливий характер Церкви, а «місія Церкви – служити людям, проповідуючи Ісуса Христа, бо це найважливіше, бо для цього Церква й існує».
«Церква намагається представити Христа і щоденне людське життя під світлом Ісуса Христа, беручи до уваги те, що Бог увійшов у історію людини. Тому ми повинні серйозно сприймати його присутність», — наголосив Патріарх Любомир. Остаточно обговорення тематики, за його словами, залишилось не завершеним, тому що тема євангелізації містить у собі багато аспектів для роздумів та обговорення.
Щодо аналізу діяльності УГКЦ за останні роки, то Патріарх пояснив: «Уже двадцятий рік, як УГКЦ вийшла з підпілля — стараємося перевірити як далеко ми зайшли, наскільки ми зуміли відродити різні інституції, якими наша Церква живе, і подивитися наскільки нам вдається здійснювати наше покликання проповідувати, представляти Ісуса Христа».
Він розповів, що окремим рішенням Синод створив спеціальні групи, які працюватимуть над випрацюванням «остаточної візії нашої майбутності», над тим, «якою ми хочемо бачити Церкву за 10, 20, 50 років». «І тоді наступним кроком буде обрання засобів, які вживатимуться, щоб до цієї мети дійти», — пояснив Глава УГКЦ журналістам. Він також додав, що ці групи дуже інтенсивно попрацювати впродовж кількох наступних місяців, щоб якнайкраще спроектувати вище зазначену місію.
Також Глава УГКЦ торкнувся питання Патріархату і пояснив, що проблема полягає не лише у його визнанні, а й у тому, як повинен жити Патріархат. «Це питання надзвичайно важливе для нашої Церкви, бо ми є не тільки в Україні, а й близько півтора мільйони наших вірних мешкають поза межами України. Ми є глобальна Церква, яка діє не лише в Україні, а й на різних континентах, в різних країнах», — зазначив Патріарх Любомир, наголошуючи, що завдання УГКЦ — бути єдиною Церквою, незважаючи на географічні відстані. А поняття Патріархату – це і є поняття єдності Церкви. «Саме визнання не є суттєвим, але ми радо приймемо його», — пояснив Глава УГКЦ.
У Синоді єпископів УГКЦ, який відбувається раз на рік, взяло участь 39 владик УГКЦ з України, Західної Європи, США , Канади, Латинської Америки та Австралії, а також владика Мілан (Шашік), єпарх Мукачівський ГКЦ і гості з Чехії – владика Ладислав (Гучко), Греції – владика Дімітріос (Салахас) та Білорусі – архимандрит Сергій (Ґаєк).
Наступний Синод єпископів УГКЦ проходитиме в Куритибі (Бразилія), а головними його темами визначено практичні питання душпастирства емігрантів та розроблення конкретних заходів для втілення в життя євангелізаційної стратегії УГКЦ.