Для прищеплення українцям бажання вивчати і знати свою історію професор Петро Кралюк обрав інший шлях – художній твір.
Українська історія має дуже багато таємниць, деякі з яких балансують на межі містики. Чи завжди ми готові черпати знання про свою історію в підручниках, де факти нагромаджуються на факти, а за цими фактами/ деревами часто не видно історії/лісу? Тим більше, що з недавніх пір в освіту вперто лізе «протабачене» розуміння української історії, коли нам і про нас, виявляється, повинні розказувати наші не завжди люб’язні сусіди.
Для прищеплення українцям бажання вивчати і знати свою історію професор Петро Кралюк обрав інший шлях – художній твір. Його великий доробок наукових монографій вдало доповнюється оповіданнями та романами, багато з яких вже стали своєрідною класикою нової української літератури («Діоптра», «Апокриф», «Новий апокриф» та ін.), а сам автор – членом спілки письменників України.
Новий роман дослідника – про Василя Костянтина Острозького. Життя цього князя – це, фактично, життя України XVI століття. Люблінська та Берестейська унії, зародження та розвиток козаччини, Острозька академія, Острозька Біблія – ці та інші суспільні й релігійні явища могли б відбутися зовсім інакше, якби не особливий погляд на них некоронованого короля України-Руси Василя-Костянтина Острозького. Трагічною була особиста доля князя – він пережив дружину та чотирьох із п’яти своїх дітей. Наприкінці його життя він міг спостерігати занепад чи знищення фактично всього, що він вибудовував роками. Особливо болючим для нього було занепад православ’я – навіть його діти відмовлялися від цієї віри.
П.Кралюку вдалося намалювати глибокий психологічний портрет князя Василя – від формування його не войовничого характеру у дитячі роки (поганий мир краще, аніж добра війна) до нехоті до столичного життя і участі у придворних інтригах (через що втратив реальний шанс стати польським королем у період «безкоролів’я»). Суб’єктивні переживання князя часто ставали поворотними моментами життя українців, і, звісно, далеко не всі його рішення були для його підданих найкращими. Але ми про це знаємо уже зараз, маючи змогу побачити й проаналізувати на відстані століть їх наслідки…
Як завжди у романах П.Кралюка, читача чекає захоплююча інтрига у сюжеті роману (власне, історія України – чи не найбільша інтрига світової історії?), подорож разом із князем (оповідь йде від його імені) Україною XVI століття, цікаві замальовки із тогочасного життя українців, написані на основі глибокого документального проникнення в епоху. Багато із описаного стане навіть для фахових істориків та релігієзнавців справжнім відкриттям. Наприклад, історія про Семерія (Северина) Наливайка (царя Наливая), який мав тісні зв’язки із Острозьким, фактично реалізовував таємну політику останнього щодо татар, чи про не таку вже й однозначну підтримку князем православ’я в часи підготовки Берестейської унії.
Авторська презентація книги відбудеться в Києві 25 листопада.
Детальніше про це див: www.day.kiev.ua/317135
д-р філос. наук