Вважає вікарій Київської єпархії, єпископ Житомирський Української Автокефальної Православної Церкви владика Богдан (Кулик).
— Кор.: Владико, як святкували свято Покрови Пресвятої Богородиці вірні УАПЦ в Україні, і зокрема, у Києві?
— У Києві митрополит Мефодій, Предстоятель УАПЦ, очолив Божественну Літургію у Андріївському cоборі. Я святкував це свято у Фастові, де зібралися усі священики благочиння. У місцевій церкві, названій на честь Святої Покрови, усі відчували український дух. Поруч з духівництвом молилися і багато віруючих. Після Служби Божої відбулося святкування. Співали церковні пісні, українські народні пісні. Власне, урочисто святкували цей день у храмах УАПЦ у цілій Україні...
— У Києві, на свято Покрови, сталася спровокована певними політичними силами сутичка. „Ліві" протестували проти святкування 63 річниці УПА. Як Ви, духовна особа, ставитеся до ідеї визнання ветеранів УПА „воюючою стороною за волю України”?
— Українська Повстанська Армія воювала за свободу України, проти більшовицького поневолення. Мене дивує той факт, що дотепер не засуджена у нашій країні ідеологія ленінізму, сталінізму, компартії. Чому так легко пробачили і забули усі злодіяння комунізму в Україні? Чому так швидко забули знищення церков і репресії проти духівництва? Чому забули ліквідацію Українських Церков? У 1937 році Українська Автокефальна Православна Церква була знищена атеїстичним режимом. Невже геноцид в Україні 1932-33 років не шокує людей? Саме ці події викривають звіряче обличчя згаданих вище ідеологій.
Сьогодні противники УПА знову піднімають червоні знамена, прикриваються іконами і Російською Церквою. Останні події на Хрещатику ще раз засвідчили, що прихильники більшовицької ідеології не лише не бажають каятися за злодіяння, але знову піднімають голови з метою знищення України і всього українського. Нам, українцям, необхідно єднатися.
Якби ідеологію комунізму засудили ще на початках відновлення незалежності України ми б не бачили цих сутичок. Вояки УПА заслужили офіційного визнання і одержання пільг. На відміну від військових, які виборювали СРСР, повстанці боролися за вільну Україну. Це моя думка. Мені болить за це і сумно, що червоні прапори знову з’являються містами України...
— Як Ви ставитеся до факту участі представників УПЦ (Московського Патріархату) у політичній рекламній кампанії? Ми бачимо це на прикладі Прогресивних соціалістів та партії „Союз”. Українськими містами з’явилися бігборди з агітацією на користь Олексія Костусєва з надписами „Бог і Росія разом”...
— Це звичайний піар крок перед наступними виборами до парламенту. Політики нині прагнуть експлуатувати ім’я православ’я, Церкву, віруючих людей, представити себе захисниками православ’я. Але, це не правда...
— Наскільки важлива справа відкриття в Україні подвір’я Константинопольського Патріархату?
— Відкриття подвір’я Вселенської Патріархії в Україні — дуже важливий крок на шляху визнання Української Церкви. РПЦ прагне цього не допустити за жодних умов. Подвір’я Вселенської Патріархії в Україні дасть можливість вести постійний діалог зі Вселенським Патріархом.
Нинішні спроби об’єднання УАПЦ та УПЦ КП мають сенс лише у тому разі, якщо об’єднання Церков буде визнане Вселенською Патріархією. У іншому разі, якщо це об’єднання станеться, але визнання не буде, його доля буде такою ж, як і попередніх кількох єднань УАПЦ та УПЦ КП.
— Чому приходу Вселенського Патріархату в Україну так боїться офіційна Москва та її прихильники на українських теренах? Ваша точка зору.
— Переляк Москви легко пояснити тим, що в Україні буде Помісна Українська Православна Церква. Митрополія РПЦ в Україні, яка взяла собі назву „УПЦ”, але такою насправді не є, бо підкоряється центру у іншій країні, не може претендувати на звання Української Помісної Православної Церкви.
Один мудрий політик сказав, що якщо частина громадян однієї держави підкоряється духовному центру у іншій державі – їй ніколи не бути сильною державою. Не хотілося б ображати братів греко-католиків, але це їх так само стосується.
Українська Автокефальна Православна Церква завжди стояла на державницьких засадах, за що постійно була переслідувана. Не є виключенням і сучасна історія. Несправедливість до УАПЦ з боку влади, з часів проголошення незалежності України, має місце.
— Про що йдеться?
— Дуже легко громади РПЦ в Україні одержують земельні ділянки для будівництва храмів. Їх легко реєструють. Їм допомагають. Подекуди сама держава будує церкви для РПЦ в Україні.
До УАПЦ ставлення є протилежним. Приміром, у Києві є кілька громад, які вже вісім років прохають виділити їм земельну ділянку, але це питання не вирішується позитивно. У цьому є несправедливість.
Мушу сказати і про ситуацію навколо Андріївського кафедрального собору. Його передали Церкві, але потім підпорядкували музею. І ми фактично нині не можемо повноцінно проводити церковне життя у кафедральному соборі.
Маємо приклади, коли приміщення храмів, які забрали за комуністичних часів саме у УАПЦ, нині повертають не їхнім колишнім власникам, а громадам РПЦ та УПЦ КП.
Така сумна ситуація з несправедливим ставленням до вірних УАПЦ є і у східних та центральних областях України.
Маємо надію, що ставлення до потреб вірних Української Автокефальної Православної Церкви зміниться після перемоги на виборах Президента України Віктора Ющенка і зміни влади у регіонах.
Спілкувався Ігор СТОЛЯРОВ,
Київ-Одеса, 14 жовтня 2005 року