У гостях: Руслан КУХАРЧУК, президент Асоціації журналістів, видавців і мовників християн "Новомедіа", лідер громадського руху "Любов проти гомосексуалізму"
Запитання і відповіді розміщуються в порядку отримання останніх — найсвіжіші угорі
39. Запитання від редакції
— Пане Руслане. Насамперед дякуємо за згоду взяти участь у нашій веб-конференції. Вона, здається, вийшла доволі жвавою.
Наше запитання буде стосуватися дещо іншої теми, ніж ті, які тут найчастіше згадувалися. Ви неодноразово у своїх виступах, у т.ч. на семінарі „Новомедіа”, висловлювали своє негативне ставлення до толерантності. „Ми не страждаємо на хворобу, яка зветься толерантністю та політ коректністю”, — також сказали Ви сьогодні. Що саме Ви мали на увазі? І чи не здається Вам, що відсутність толерантності у суспільстві може стати серйозною небезпекою для більшості протестантських євангельських Церков?
— Спасибі за запитання. У Вашому припущенні є рація. Але, як відомо, диявол ховається у деталях. У деяких випадках толерантність є благом, коли йдеться, наприклад, про міжконфесійні стосунки. Але я аж ніяк не розумію, коли під одним дахом для молитви збираються християни, буддисти та мусульмани. У мене виникає питання: до якого Бога вони там моляться, як Його звати?
Нинішня тенденція є такою – ідеї толерантності і політкоректності використовують, щоб назвати чорне білим. Вони кажуть: „Називати чорне білим — це політкорректно”. Іноді просто до сміху доходить. Хтось навіть пожартував: „Найбільш політкоректно обрати президентом США темношкіру жінку, лесбіянку, яка є інвалідом”.
З тих же політкоректних міркувань у кількох країнах Різдво перестали називати Різдвом, щоб типу не ображати чиїсь релігійні переконання. А назвали це просто – зимові свята. Ну це ж вже параноя. Це і є політкоректність у виконанні сучасників. Саме це я засуджую. І знову ж таки, саме ці гасла використовують, щоб нав’язати суспільству безліч безглуздих та алогічних речей.
Отже, шановні друзі і читачі, без фанатизму :)
Усім величезне спасибі за спілкування. Даруйте, що на останні запитання я відповідав коротше, ніж на перші. Просто їх виявилося дуже багато, а часу – мало. Окрема подяка РІСУ і Тарасу Антошевському як організаторам нашого спільного віртуального полілогу.
38. Петро, Суми
— Вибачте, будь-ласка, але все-таки повертаючись до саєнтологів. Чим тоді закінчилась історія? Не все ж про голубих? Забагато для них честі. А то також важлива тема, бо це була ваша і журналістська, і громадянська відповідальність за безпеку українців від подібних рухів.
— Петре, представники саєнтологічного угрупування у Києві досить тривалий час тиснули на мене різноманітними дзвінками та погрозами про судові справи. Вимагали, щоб я у своїй журналістській роботі у якийсь спосіб їх виправдав. Коли зрозуміли, що гають на мене час, за кілька місяців заспокоїлися. Після цього я ще спробував зняти телевізійний матеріал про них. Коли ми під’їхали до них в офіс, щоб поспілкуватися, вони вирвали з у мене рук мікрофон, занесли до себе, потім ледь не розбили камеру, яка на той час коштувала близько 30 тисяч доларів. Такої агресії, причому фізичної, я ніколи до того і після того не зустрічав у своїй журналістській роботі. У мене залишилося чимало цікавих відеоматеріалів з того прецеденту. Як буде потреба, продемонструємо на загал.
Ні за яких умов не можна допустити, щоб саєнтологи зареєстрували в Україні свою так звану „церкву”. Але вони часом йдуть в обхід, реєструючи громадські організації, на кшталт Гуманітарного центру Хабарда. Також якщо ви чуєте про різноманітні нібито реабілітаційні програми нарконон, то майте на увазі – це теж справа саєнтологів.
37. Ігор
— Пане Руслане. Читаючи Ваші відповіді щодо теми гомосексуалізму, можу зробити наступні висновки: 1.Ви явно незнайомі з результатами досліджень явища гомосексуалізму, які провадяться на Заході останні кілька років, що й дозволило виключити це явище зі списку хворіб. 2. Тому, відповідно до цього, у своїй арґументації Ви використовуєту радше біблійні арґументи (а біблійні тексти, зауважу, завжди можна не те що по-різному трактувати, але й перекласти), ніж оперуєту наковими фактами 3. Щодо відповіді, мовляв, "закрите гомосексуальне суспільство вимре через 70 р.", то те саме можна сказати і щодо монахів: "Якби всі люди стали монахами, суспільство вимре через 70 р." Але справа в тому, що такі випадки ніколи не стаються, тобто НІКОЛИ всі люди не стануть голубими, як і НІКОЛИ всі люди не стануть монахами. 4. Те, що ВИ говорите по відношенню до гомосексуалістів (велику кількість партнерів) явно не має нічого спільного з ними, бо історія знає багато випадків вірності в гомосексуальному стосунку. Крім того, якби всі голубі так хотіли лише сексу і розваг, вони б НІКОЛИ не добивалися права заключати шлюби, зауважте — власне не "партнерства", а шлюби, які саме й передбачають вірність одине одному і відповідальність один перед одним.
— Ігоре, спасибі за запитання. Відповідатиму за послідовністю, яку ви визначили:
1. Це ж не секрет, що гомосексуалізм був виключений з переліку хвороб через тиск гомолобістів у високих медичних колах. Крім того, теж не секрет, що майже усі дослідження на гомосексуальну тематику фінансують фонди, які серед своїх статутних цілей мають „викорінення будь-яких форм дискримінації до людей за ознакою сексуальної орієнтації”. Тому не важко здогадатися, які результати дослідження дадуть науковці, фінансовані прогеївськими структурами.
3. Зрівняти ідеологію і мотивацію ченця з ідеологією і мотивацією гомосексуаліста, щонайменше, недоречно. Щодо мого аргументу, що закрите гомосексуальне товариство зникне за 70 років, то ви абсолютно праві – всі люди ніколи не стануть „голубими”. Бо це не вигідно самим „голубим”. Хто ж їм буде народжувати дітей, щоб задовольняти їхні потреби. А так вони дуже непогано пристосувалися – живуть у гомосексуальних партнерствах, дітей не народжують, але біжать до дитячих будинків і вимагають, щоб їм віддали на усиновлення кількох хлопчиків і дівчат, яких народили гетеросексуальні люди.
4. Це брехня, що історія знає БАГАТО випадків вірності в гомосексуальних стосунках. Причому брехня навіть неприхована ні за одним фактом. Але навіть якщо такі випадки трапляються, то це величезне виключення із загальної тенденції.
36. Софія Г-юк
— Пане Руслане! Як ви себе почуваєте, коли в свій адрес чуєете "ты ГЛУБОКО ошибаешься", "страну ПОЗОРИШЬ", "слушать Вас просто ДИКО, СТРАШНО" і т.д.? Чи не образливо це для вас?
— Перед тим, як публікувати назване Вами запитання, організатори веб-конференції спитали в мене, чи слід це робити. Але я журналіст, тому ціную право кожного вільно висловлюватися. Отже попросив залишити репліку цієї людини з Канади. Власне кажучи, там не було ніякого запитання, просто людина ображена на світ, і намагається усіх переконати, що чорне це – біле. А поруч опинився я :)
35. Люда, христианка
— Руслан, спасибо, что Вы так стойко выдерживаете этот шквал. Пусть Господь Вам даст мудрости, и силы. Если Бог за Вас, то кто против Вас? Да Вы это итак хорошо знаете ;)
— Людмила, очень мило с Вашей стороны. Спасибо!
34. Василий
— Да, интересная конференция. Читая ваши ответы, не возможно остаться равнодушным к проблеме гомосексуализма. Мне кажеться, что благодаря такому общению, у вас обязтельно появяться силы продолжать начатое дело, свежие идеи и, возможно, приемники. Скажите, Руслан, поддерживаете ли вы отношения с единомышленниками других стран?
— Василий, спасибо большое за Вашу реплику. Мы всегда хотим видеть как можно больше людей, которые являются не только наблюдателями, но и участниками процессов. Конечно, на нашей стороне :)
Мы переписываемся с нашими единомышленниками из других стран, анализируем их работу. Но пока это нельзя назвать сотрудничеством, как хотелось бы. Думаю, географическое расстояние дает о себе знать. В будущем предстоит активизировать международные контакты.
33. Софія Горбатюк
— Здоровенькі були! На вашу думку, журналісту-християнину слід працювати в християнських ЗМІ чи в світських? Перейматися наболівшими проблемами християнського світу чи всього загалу? Дякую за відповідь (якщо вона буде)...
— Були здоровенькі! Я абсолютно переконаний, що журналісти-християни у своїй більшості мусять працювати у світських ЗМІ. Якщо є можливість і бажання – можна суміщати свої активність у світський і релігійних ЗМІ, як це роблю я. Звісно, мають бути суто християнські видання, у них завжди знайдеться своя цільова аудиторія. Але концентруватися віруючим журналістам лише на цій аудиторії не можна. Це не далекоглядно.
32. Вероніка
— Руслан, а мені цікаво знати, як ваші батьки ставляться до того, що ви очолюєте рух "Любов проти гомосексуалістів"? Чи відчуваєте несхвалювання від небайдужих вам людей, друзів, щодо цієї справи?
— Мої батьки підтримують мене і мою діяльність. За це я дуже їм вдячний! Я не відчуваю ніякої опозиції від моїх друзів та рідних.
31. Саша
— Читаю ответы на форуме... ну просто БРЕД!! Проповедник, он же журналист, который не имеет ни одного дня опыта совместной семейной жизни, даже гетеросексуальной, утверждает, что гомосексуальной любви и семей не существует..! Я уже живу пятый год со своим партнером , и своим опытом тебе подтверждая - ты ГЛУБОКО ошибаешься. Более того, мы сейчас проживаем в Торонто, Канада, где легализировали свои отношения! Когда возвратимся в Киев, будем добиватся их легализациив Украине. Будет ли это через Верховный Суд, Европейский суд по правам человека - время покажет.. А, вообще, парень, не неси чепуху—- страну ПОЗОРИШЬ..Украину и так воспринимаю, как страну прошлого века, с религиозным фанатизмом.
Еще вопрос. Руслан, как Ваша такая яростная, даже сказал бы фашистская ненависть к гомосексуалам, уживается с принципами любви и понимания к ближнему, что проповедуется книгами, которые вы читаете.. И не считаете ли Вы , что Конституцию Украины и ее законы, надо заменить церкоными писаниями...Откровенно говоря слушать Ваш просто ДИКО, СТРАШНО, и очень ОБИДНО, что вы хлыщете ненавистью и укореняете стериотипы! И это в европейском государстве...ПОЗОР!!!
— Александр, спасибо за Вашу реплику. С первых ее строк стало ясно, что вы – жертва толерантности и политкорректности. Нынче это – самая модная болезнь в таких странах, как Канада. В то же время не побоюсь из Украины вам в Канаде напомнить, что у вас к власти пришли консерваторы, которых избрал народ. И они уже делают попытки отменить законы, которыми легализированы однополые отношения. Итак, большинство избирателей сделало вывод, что предыдущее прогеевское правительство ошиблось.
Что касается Верховного Суда Украины, то советую не питать иллюзий. Этот орган уже четко высказался, что он выступает против легализации в законодательстве такого понятия, как сексуальная ориентация.
Следующее: у меня нет никакой ненависти к гомосексуалам как к людям. Однако я категорически не приемлю гомосексуальное поведение, которое является деструктивным для личности и для общества. У меня есть много знакомых, которые были геями и лесбиянками, но сегодня избавились от этого порока и ведут нормальный здоровый образ жизни, активно участвуют в нашем движении.
30. Ника
— Руслан, вы рассказали о том, как вступить в ассоциацию "Новомедия", а вы могли бы рассказать, о том как из нее выйти?
— Цитирую наш устав, пункт 5.4: „Вступ (набуття членства), а також вихід з Асоціації здійснюється шляхом подання відповідної заяви про вступ чи вихід з Асоціації до Правління Асоціації”. Итак, чтобы выйти из Ассоциации, достаточно написать заявление на адрес правления Ассоциации. Как говорил один человек, вход к нам всегда свободен, а выход – еще свободнее :)
29. Алекс
— Руслан, беручи до уваги твою таку яру гомофобію, і твій сучасний сімейний стан... ти не замислювався про свою істину сексуальність. .можливо, що ти латентний гей... Практика останніх років, особливо в США, свідчить за саме такі "проповедники" як ти... або латентні геї, що пригнічують свою реальну сексуальність, або педофіли. В такому разі уж краще перший випадок.
— Олексію, ну коли вже гомосексуалісти будуть ставити оригінальні питання? Плітки про якусь мою латентність чую постійно. Але я не хочу це навіть коментувати, бо не вважаю за потрібне всіх переконувати, що трава – зелена, небо – блакитне, а сніг – білий.
28. Кирилл
— Руслан. По многочисленным вопросам вижу, что ваше движение против гомосексуализма имеет результаты. Так держать! А они пытались "пойти на мировую" с вами? Или просто бороться против вашего движения? Какие используют способы? Спасибо за ответы.
— Кирилл, о мировой говорить сложно, да и не имеет смысла. Однако разные люди в среде гей-тусовки реагируют на нас по-разному. Одни – готовы побить нас камнями при первой попавшейся возможности, другие провоцируют на дискуссию (по сути – демагогию). Мы все готовы публично и аргументировано рассказывать о нашей позиции и оппонировать любым гомоактивистам. Этим и занимаемся. В том числе – через эту веб-конференцию.
27. Петро, Суми
— Руслан, Вам голубі не погрожують, як колись, здається, була якась історія із саєнтологами? чи вони тільки на словах такі "розумні"? :) Ви взялись за таку справу, я б сказав, невдячну. Але тримайтесь! Разом нас (неголубих) набагато більше! :)
— Так, з саєнтологами була цікава історія. Ала зараз не про це. Щодо содомітів, то у багатьох з них є неприховане бажання „забезпечити мені кримінальну відповідальність за мою діяльність”. Це зрозуміло навіть з кількох реплік та запитань на цій веб-цонференції. І вони мені це навіть в очі часом кажуть. Але, слава Богу, нині українське законодавство не дозволяє їм здійснити свою мрію. А ж кажу – гомосексуальна тусовка дуже пасіонарна у своїй суті, вона ні перед чим не спиниться на шляху встановлення тотальної гомодиктатури. Лозунги про необхідність захищати права сексменшин – то лише ширма. Я вже наводив приклад Швеції, де людину кинули за грати за протест проти гомосексуалізму, у Британії вже заборонили релігійними сирітським центрам відмовляти геям у бажанні всиновити дітей з цих центрів. Отже, ситуація дуже загрозлива.
Шановний Петре, дуже Вам дякую за солідарність. Ми це дуже цінуємо.
26. Александр, al_kiev@mail.ru
— Если гомосексуальность так вредна и опасна для общества, как же просвещенные Париж и Берлин уже во второй раз избирают на должность мера открытых геев... Тебе не кажется, Руслан, что ты живешь не то что, в 19 веке, а во времена инквицизии...Тебе может еще надо доказывать, что земля — круглая, а не стоит на трех слонах...
— Александр, мне также, как и вам, сложно понять, «как же просвещенные Париж и Берлин уже второй раз избирают на должность мера открытых геев». Впрочем, объяснение есть. Люди в западной Европе в силу многолетней пропаганды стали лояльно относиться к гомосексуализму, поэтому для них фактор сексуальной ориентации часто не имеет никакого значения. Но я абсолютно убежден, что это деструктивная позиция граждан. Вы же прекрасно знаете, что коренное население Старой Европы исчезает с лица земли, количество пенсионеров составляет рекордную пропорцию по отношению ко всему населению. Вместо того, чтобы рожать детей, европейцы проводят гей-парады и популяризируют аборты. А тем временем во Францию прибыло уже около пяти миллионов эмигрантов из бывших французских колоний. Все они, как правило, рожают много детей. И теперь вспомните, как два года назад горел Париж, бились витрины, взрывались автомобили. Все это – в центре европейской, «цивилизованной» столицы. Думаю, не нужно напоминать, кто этот дебош устраивал. Ну что ж, каждый народ выбирает свой путь. Французы, британцы и другие свой выбор сделали, первые плоды есть. То ли еще будет.
Ну, в каком веке я живу, говорить не буду. Это мое личное дело :) Лишь добавлю, что вы плохо изучали опыт США, Польши, Латвии, Литвы, Италии, Канады и других, как вы говорите, просвещенных стран, где на государственном уровне оказывается форсированный отпор гомодиктатуре.
25. Елена
— Добрый день, Руслан. Поскажите, кто может сать членом "Новомедиа", кому отдается предпочтение? А кто не имеет шансов быть принятым (не считая, конечно же, секс-меньшинств)?
— Елена, спасибо за вопрос. Стать членом Ассоциации «Новомедиа» достаточно просто, однако нужно выполнить процедуру. Заполняете заявление, прикрепляете рекомендацию своего священнослужителя, свое фото, даете материалы, демонстрирующие ваше отношение к СМИ. Все это рассматривается на заседании правления и принимается решение по Вашей кандидатуре. Отказы с нашей стороны бывают очень редкими, когда такое случается, значит это обусловлено нашим уставом и другими документами, регламентирующими деятельность организации.
Членом Ассоциации может быть любой человек, который является христианином и имеет прямое или косвенное отношение к деятельности средств массовой информации.
24. Александр, al_kiev@mail.ru
— Господин Кухарчук. Сегодня вы выступаете против гомосексуалов, завтра — против иноверцев и евреев, а потом — против всех, кто не такие как вы? Не напоминает ли вам это Германию 1939? И знаете ли Вы, что в странах европейской демократии, куда так стремится Украина, такая яростная гомофобия не только порицается, но и криминально преследуется. Ибо вы сете зло и проповедуете ненависть!!!
— Мой скромный опыт показывает, что против таких, как они, выступают наиболее активно именно гомосексуалисты. Будьте честны с собой! А то, что нашу деятельность сравнивают с политикой фашистской Германии, я уже воспринимаю спокойно. Как правило, это говорят люди, которые совершенно ничего не смыслят в идеологии фашистской Германии и идеологии общественного движения «Любовь против гомосексуализма».
23. Марійка
— Шановний Руслан. Будучи досить молодою людиною, ви маєте чи не малий спектр зайнять. І можу зауважити, до всього відчувається досить щире та професійне відношення. На скільки мені відомо, то ви є не тільки засновником ассоціації "Новомедіа", лідером руху, редактором газети, тележурналістом. У мене таке питання, чи надовго вас вистачить, можливо коли ви одружитесь і у вас буде своя сім"я, вам потрібно буде зробити вибір і залишити лише головне? Які ваші пріоритети?
— Марійка, дуже цікаве запитання Ви поставили. Чесно кажучи, мені на нього не так просто відповісти. Адже, поживемо, побачимо. Не хочу бути марнослівним. Але правда у тому, що я намагаюся зробити якнайбільше справ до моменту створення сім’ї. Звісно, родина забиратиме багато часу і буде одним з головних пріоритетів у моєму житті.
22. Рома
— Руслан! Я много читал о вашей деятельности... Но, как вы не поймете, что быть геем также естественно, как и натуралом! А все остальное - стереотипы! Вы, как верующий человек, должны знать, что по Библии точно такой же грех внебрачные отношение с противоположным полом, осуждение кого то... и т.д. Подумайте на этим!
— Быть гомосексуалистом, так же естественно, как быть зоофилом, некрофилом и педофилом. Для зоофилов естественна зоофилия, для гомосексуалистов – гомосексуализм. Так что ничего удивительного в Вашей позиции нет ?
Все мои представления сформированы Библией, здравым смыслом, научными фактами и наблюдениями. Как же Вы ссылаетесь на Библию, при этом умалчиваете, что она многократно и КАТЕГОРИЧНО осуждает гомосексуальное поведение. Что касается внебрачных сексуальных отношений с противоположным полом, конечно, Библия это называет грехом. Неужели я это когда-то оспаривал?
21. Софія Горбатюк, Sofialike@mail.ru
— 1. Як влада (міська і не тільки), суспільство реагує на діяльність вашої організації ("Любов проти гомосексуалізму")?
2. Що, на ваш погляд, трапилося чи змінилося в суспільстві, в результаті чого кількість людей нетрадиційної орієнтації за останні роки стрімко почала зростати?
— 1. Представники влади (місцевої і державної) з розумінням ставляться до діяльності нашого руху. А багато хто з них відверто симпатизує нам. Нижче я про це вже писав. Щодо суспільства, то можна оптимістично припустити, що абсолютна більшість гетеросексуальних людей – то наші симпатики. Тобто кілька десятків мільйонів людей в Україні набереться :)
2. Щодо причини збільшення кількості „нетрадиційних”, то причина проста – використовуючи лозунги боротьби за рівні права і можливості, ЛГБТ-спільнота вдало пропагує свої ідеї через засоби масової інформації. Відтак у людей виникає хибне уявлення, мовляв, такий спосіб життя нормальний, просто – альтернативний. А геї та лесбіянки просто перестали цього соромитися, перестали з цими потягами у собі боротися, а навпаки – демонструють своє збочення. Але збочення апріорі ніколи не може стати нормою.
20. Олена Кулигіна
— Вітаю, Руслане! Кілька питань до тебе.
1. В українському інформаційному просторі поширується дуже багато стереотипів і упередженої, викревленої інформації про діяльність Євангельських Церков. Асоціація «Новомедіа» кілька разів виступала з публічними заявами і зверненнями щодо цього. Чи є якісь наслідки цих звернень, чи змінюється публічна думка щодо протестантів (чи лише на гірше)?
З огляду на це, чи не планує «Новомедіа» певні заходи, можливо – інформаційно-просвітницькі чи юридичні, спрямовані власне на світських журналістів і ліквідації їхньої безграмотності?
2. Руслане, як досвід роботи у світських медіа впливає на тебе, як фахівця з релігійної журналістики? Наскільки він є корисним для тебе особисто і для Церкви Христової?
— Божих благословінь тобі й успіхів!
1. Привіт, Олена. Спасибі за актуальне запитання. Я часом дивуюсь, наскільки мої колеги-журналісти зі світських ЗМІ необізнані у релігійній тематиці. Особливо, коли щось розповідають про євангельські (протестантські) церкви. По-перше, це просто демонстрація свого невігластва. Якось мені до рук потрапив диск з телепрограмою радянського телебачення 1961 року. Буквально перерахую мовою оригіналу кілька слів та словосполучень з того “шедевру” (йшлося про церкву п’ятидесятників): “религиозные фанатики, мракобесы, ненавистиники всего живого, сходятся на подпольные сборища, главари сектантов истязают ум и душу обманутых людей”. Коли я дивився, то мені було і смішно, і сумно водночас. Просто дивуюсь, наскільки ця дурнувата риторика виявилася живучою, але тепер вже у вустах деяких сучасних “акул пера і мікрофона”.
Звісно, ситуація потрохи поліпшується, але неправдиві стереотипи ще мають вплив на журналістів. Тут слід констатувати, що ЗМІ відстали від часу. Вже самі “сектанти” (євангельські християни) сміються, коли їх сектантами називають, а журналісти досі вживають це слово із серйозним виразом обличчя. :)
Асоціація “Новомедіа” спостерігає за цими тенденціями. Часом реагуємо офіційно, часом просто зізвонюємося з журналістами і спокійно пояснюємо, що до чого. Якось ми письмово відреагували на одну програму в ефірі телеканалу СТБ. Але все скінчилося тим, що нам відповіли, мовляв, розберемося, а “у разі виявлення ознак порушень чинного законодавства..., буде застосовано відповідні санкції”. На тому все і затихло.
До речі, слід покритикувати і церкви. Подекуди вони дуже закриті для представників ЗМІ, тому у журналістів і виникає хибне уявлення. Моя рекомендація церквам та церковним лідерам: дружіть з журналістами, будьте відкритими для них, надавайте їм максимум довідкових матеріалів. І не забувайте вітати їх з професійними святами. :)
Щодо планів, так, ми плануємо найближчим часом зайнятися систематизованим моніторингом ЗМІ на предмет додержання ними українського законодавства.
2. Мій досвід роботи у світських ЗМІ допомагає мені розуміти ситуацію зсередини, орієнтуватися у медійних тенденціях, формувати рекомендації церковним спільнотам.
19. Антон Скрипник
— Вопрос к вам как редактору газеты «Камень краеугольный». В какой степени на редакционную политику влияет то, что газета является печатным органом харизматического объединения? Вас как-то ограничивают в выборе тем, новостей? Или эта зависимость скорее формальная?
— Здравствуйте, Антон. За четыре года выхода газеты «КАМЕНЬ Краеугольный» не было ни одного стоящего внимания прецедента, когда меня как редактора ограничивали в выборе тем и новостей для публикации. Мои учредители – люди очень мудрые и корректные. Поэтому, если у них возникают какие-то пожелания или советы, мы решаем эти вопросы в процессе конструктивного общения. Поэтому я чувствую себя очень комфортно в статусе главреда газеты.
18. Кирилл
— Руслан, в конце конференции, скажите, пожалуйста, какой вопрос вам понравился больше всего и по какой причине? Спасибо.
— Кирилл, вы задали два вопроса, поэтому вам бонус причитается в любом случае. Спасибо. Большая благодарность каждому, кто задавал вопросы. Мне сложно выделить наиболее интересный. Я получил удовольствие, общаясь со всеми вами. Отдельная благодарность РИСУ и ее шефу Тарасу Антошевскому за предоставленную возможность поучаствовать в веб-конференции.
17. Кира
— Руслан, вы Анониму ответили на вопрос о любви. А вы на личном опыте знаете как это — жена, дети? Не зачтите за придирку. Просто, чтобы выступать с такими основополагающими лозунгами, необходимо знать все "праздники" и "будни" на личном опыте.
— Кира, спасибо за интересный вопрос. Я не женат, у меня нет детей. Поэтому, конечно, личного семейного опыта у меня нет. Но я имею модель создания и функционирования семьи на примере моих родителей. Поэтому хорошо осведомлен о «праздниках» и «буднях». И я безгранично благодарен отцу и маме за то, что они показали модель семьи, достойную подражания.
Я не склонен что-то идеализировать, прекрасно осознаю, что семья – это и «праздники», и «будни». Но есть единственно правильная модель семьи – гетеросексуальная – папа, мама, дети. Без вариантов! Поэтому все «праздники» и «будни» допустимы только в рамках этой модели. Все остальное – извращение, девиации и т.п.
Кстати, я на личном опыте не проверял, пересекутся ли в далеком будущем две параллельные прямые. Но я знаю, что не пересекутся, потому что это – аксиома. Чтобы это понять, достаточно иметь просто здравый смысл.
16. Кирилл
— Руслан, подскажите, почему у вас на сайте есть привилегированная информация, только для членов Новомедиа? Доступность качественной информации привело бы к профессионализму христианских журналистов, особенно новичков. Спасибо.
Кирилл, спасибо за интерес к сайту Ассоциации «Новомедиа». Ответ очень просто: у нас для членов Ассоциации «Новомедиа» есть не только привилегированная информация на сайте в закрытом доступе, но и масса других привилегий. Чтобы получить к ним доступ, достаточно стать членом организации. Согласитесь, интригует J «Новомедиа» — это большая команда, внутри которой мы развиваем сплоченность, чувство солидарности и корпоративности. Поэтому, думаю, наш метод работы для этого вполне оправдан.
15. Татьяна
— Почему Вы так много внимания уделяете этим голубым. Неужели их в Украине так много и эта "чума" так заразна, что с нею нужно бороться на таком уровне? Неужели в христианстве мало других, более насущных и острых проблем?
— Татьяна, эта чума действительно очень заразна. Но, к сожалению, мы пока еще не боремся с нею на достаточно высоком уровне. Тема гомосексуализма уже вышла в список ТОП в большинстве политических и деловых структур многих стран, особенно – в Евросоюзе. Подумайте, если Европарламент принимает специальную резолюцию в защиту гомосексуализма, как вы думаете, стоит ли эта тема внимания? Кажется, ответ очевидный. Мы стоим на пороге установления тотальной гомодиктатуры в некоторых странах. Все, кто будут называть гомосексуализм ненормальным явлением, извращением, грехом, будут высмеиваться, штрафоваться и сажаться в тюрьму. В Швеции уже бросили за решетку пастора за то, что он назвал гомосексуализм раковой опухолью на теле общества. Это не футуризм. Это – реализм.
Меня волнует то, что происходит в Испании, Бельгии, Швеции, Голландии, Канаде, ЮАР, Великобритании. Но больше всего на данном этапе меня волнует будущее Украины. Поэтому наше движение занимается тем, что защищает основополагающие права людей – право на свободу вероисповедания, право на свободу слова, право жить и развиваться в счастливой гетеросексуальной семье.
Безусловно, в христианстве и в обществе масса других насущных и острых проблем. Так кто же мешает их решать? Просто каждый должен заниматься своим делом.
14. Дима, Полтава
— Как вы пришли к Богу и сделали свой выбор в профессии? Не жалеете ли Вы о своем решении?
— Я родился в семье христиан. Но осознанно сделал свой выбор в пользу Иисуса Христа, когда мне было 11 лет, более глубокое осознание пришло к 15-ти годам.
Заниматься журналистикой я решил в 10-ом классе. Причина достаточно стандартная – я все сочинения по литературе писал самостоятельно, не пользуясь различными методичками и заготовками. Читал книги и анализировал их. У меня не плохо это получалось. Тогда начал подумывать, что не плохо было бы писанину сделать своей профессией. В начале писал для газет, позже занялся телевидением. О выборе профессии не жалею. Я чувствую себя счастливым уже потому, что с «глубокой молодости» знал, чем я должен заниматься в жизни. Знаю, чем буду заниматься в будущем. И благодарен Богу за это знание.
Но, учитывая, что в приличном обществе принято начинать свою трудовую деятельность помощником столяра, сообщу, что я начал свою трудовую деятельность помощником лесорубов и дровосеков J Когда служил альтернативную службу, очень много дров перерубал бабушкам и дедушкам. Правда, воду, как тимуровцы, не носил, у всех был водопровод :)
13. Іван, православний
— Я подивився Ваш сайт. Багато цікавого, але я не розумію, чому так серйозно ставитися до сексуальної орієнтації людей? Пішли собі люди послухати концерт — ну і що, що співає гей? А хіба він там єдиний? Чи масові розпустники, у т.ч. політичні артисти-повії, яких в нас у шоу-бізнесі чи не більшість, хіба вони кращі? Чи відкритий гей гірший за прихованих, які є в колах церковних служителів? Не належу до тих, хто толерує гомосексуалізм, але не є прихильником полювання за відьмами, як це роблять православні братці. Чи є якісь нормальні шляхи для протистояння поширенню содомії або спробам анулювати цей страшний гріх, переконати суспільство, що це щось нормальне, звичне? Дякую за відповідь!
— Іване, спасибі за вашу думку. По-перше, відзначу, що рух ЛПГ не проводив ніяких пікетувань та вуличних мітингів у зв’язку з концертом Елтона Джона у Києві. Ми обмежилися кількома коментарями цієї події для преси. У своїй роботі ми використовуємо широку палітру дій. Вуличні акції – лише частина нашої активності.
Але слід констатувати, що це нонсенс, коли содоміт проводить публічну акцію проти СНІДу. Ну, це як козли проти капусти. Адже гомосексуалісти – основна група ризику поширення цієї епідемії у багатьох країнах. У нас це поки що – наркомани.
Звісно, відкритий гей не гірше за прихованого. Але все ж таки погодьтесь – демонстрація свого аморального образу життя – то ще більше зло. Тобто коли чоловік займається сексом з чоловіком (бридко це навіть писати), це їхня власна справа, за яку вони відповідатимуть перед Богом і будуть покарані, якщо не залишать її. Але коли вони виходять на вулицю і кажуть, мовляв, ми класні, пухнасті й супернормальні, то це вже не лише їхня справа, але й моя. Бо це – зазіхання на мої морально-етичні переконання, провокація громадського протистояння, демонстрація збочення, пропаганда тощо. А я з цим не збираюся уживатися.
12. Чіпка Варениченко (лаїк; керівник руху "За участь в євхаристії тільки священнослужителів")
— Моє бажання, щоб всі люди були християнами. Більше того, це бажання Бога. Апостол Петро писав: “Господь вам довготерпить, бо не хоче, щоб хто загинув, але щоб УСІ навернулися до каяття”. Жертви Ісуса Христа абсолютно достатньо для спасіння кожної людини на землі. Але питання спасіння людини залежить не лише від Бога, але і від самої людини. Якщо вона повірить у Христа, сповідуватиме його Господом та покається у гріхах, вона буде спасенною. Іншого шляху немає. З огляду на це та аналізуючи книгу Об’явлення Івана Богослова, я усвідомлюю, що буде певна кількість людей, які відмовляться від Христа. Це об’єктивна реальність. Проте я намагаюся робити все, щоб якнайбільше людей зробили вчасний і правильний вибір. Тут можна пригадати Сковороду і його слова: “Бери вершину – матимеш середину!”
11. Святослав Шеремет, gay-forum-ua@mail.ru
— Руслане, яку справу ти вважаєш головною у своєму житті?
— Святославе, дякую за цікаве запитання. Я планую побачити за свого життя засоби масової інформації, які б формували уявлення про норму, яке відповідає духу християнської етики. Наступне, я планую побачити в Україні потужне громадське протистояння ідеології світського гуманізму, яка визначає людину мірилом усіх цінностей. Це не мрії, це – плани. Це і є моя справа.
10. Александр, Новая Каховка
— Шалом, Руслан! Относительно акции "Любовь против гомосексуализма" - нужное дело, хорошо, что не молчишь и противодействуешь на основании закона (ну и мы, конечно, вместе с тобой). Какие официальные ответы и результаты по обращениям относительно изменений в Трудовом Кодексе?
В случае закрепления в законе словосочетания «сексуальная ориентация», гомосексуалисты и лесбиянки получат возможность не только диктовать всем свои условия, но и навязывать свой образ жизни. Например, гомосексуал сможет обвинить своего начальника или любого сотрудника в дискриминации по признаку сексуальной ориентации. Такое обвинение может быть использовано для установления сексменьшинствами контроля над всеми действиями в трудовом коллективе. Также в случае принятие Трудового кодекса в этой редакции, некоторые геи или лесбиянки прецедента ради захотят поработать не только в обычной организации или государственном органе, но, например, в детском садике. Если эта норма закона будет принята, заведующий дошкольным учреждением как работодатель не будет иметь права отказать такому кандидату в трудоустройстве.
Именно поэтому движение «Любовь против гомосексуализма» ведет активную работу, чтобы не допустить сохранения этого словосочетания в Трудовом кодексе. Мы уже получили ответы от Блока Юлии Тимошенко, социалистической и коммунистической партий. Представители этих политических сил официально в письменном виде выразили нам свою солидарность и пообещали, что будут препятствовать узаканиванию словосочетания «сексуальная ориентация». Во время личных бесед также высокопоставленный представитель Партии регионов пообещал, что возьмет этот вопрос на контроль. Некоторые представители «Нашей Украины» также высказываются резко отрицательно по поводу недопустимости законодательной защиты сексуальных извращений. В то же время, ни Партия регионов, ни «Наша Украина» заслуживающих внимания письменных ответов нам не дали. Сразу скажу, если эти две партии будут продолжать отмалчиваться и игнорировать позицию абсолютного большинства украинских граждан, мы постараемся этот факт максимально доходчиво объяснить избирателями. Гомосексуализм – это тот вопрос, по которому мы должны знать четкую позицию каждой политической силы, которая претендует на наши голоса.
Теперь перейдем от парламента к другим институтам власти. Один из последних документов, который мы получили – письмо из Верховного Суда Украины. Оно нас особо порадовало. «В указанной статье проекта Трудового кодекса Украины смешаны природные права с неприродными проявлениями, именно к которым относится нетрадиционная сексуальная ориентация», - говорится в документе, подписанном начальником правового управления ВСУ. Также эксперты главного судебного органа страны убеждены, что использование в законопроекте термина «сексуальная ориентация» предоставляет дополнительные привилегии так называемым «сексуальным меньшинствам», что в свою очередь подрывает моральные основы общества и «содействует разрушению трудовых взаимоотношений». Как видим, Верховный Суд достаточно смело и категорично объяснился. Это вызывает уважение ко всему органу и его председателю Василию Онопенко.
Спасибо всем, кто занял активную гражданскую позицию, чтобы не допустить прохождения в украинском законодательстве норм, которые бы защищали аморальное поведение.
9. Ігор
— Пане Руслане. Ви належите до руху, який називається "Любов проти гомосексуалізму". Скажіть, Ви й справді гадаєте, що гомосексуалісти не здатні на таке почуття, як кохання? Чим Ви можете підтвердити свою позицію? Адже психологічні дослідження поважних університетів за кордоном і численні випадки з давньої (згадати хоча б історію того ж Антіноя) і сучасної історії доводять протилежне. Як на мене, назва Вашого руху образлива не лише для численних представників секс-меншин, серед яких багато щиро віруючих практикуючих християн, але й для всіх тверезо мислячих людей. Мені, принаймні, це віддає середньовічними упередженнями. Здається, в Україні незабаром теж почнеться полювання на відьом, як тепер в Росії.
— Ігоре, так, я справді вважаю, що гомосексуалізм і кохання нічого спільного не мають. Між геями та лесбіянками може бути пристрасть, секс, звикання одне до одного, прихильність – що завгодно, але не кохання у сенсі того почуття, яке мають одне до одного чоловік і жінка, які створюють сім’ю. Родина не може бути гомосексуальною, а лише гетеросексуальною. Власне, з цієї причини наш рух називається “Любов проти гомосексуалізму”. А щодо якихось “досліджень поважних університетів”, то це порожні слова, давайте факти – хто досліджував, що досліджував, який метод дослідження, хто замовляв і фінансував дослідження тощо.
Наступне. Я не дуже переймаюся тим, що назва нашого руху когось ображає, адже ми не страждаємо на хворобу, яка зветься толерантністю та політкоректністю. Ми, навпаки, лікуємо від цієї хвороби. А щодо того, що ваших слів, мовляв, гомосексуаліст може бути “щиро віруючим практикуючим християнином”, то я сподіваюсь, що це просто спроба пожартувати. Але невдала. Вчить матчастину, тобто читайте Біблію. Там все написано. Всі “щиро віруючі практикуючі християни” керуються у своєму житті саме Біблією.
8. Мар’яна
— Якою може бути практична користь від членства в Асоціації "Новомедіа"? Ви навчаєте журналістів-початківців чи працюєте з професіоналами? Також якими є приоритетні завдання "Новомедіа": покращення якості церковних ЗМІ чи участь віруючих людей у світських? Що ви порадите у цьому напрямку тим християнам, які б хотіли займатись журналістикою? Адже конфесійні видання мають переважно невисокий рівень і багатьма не сприймаються як власне журналістика. А з іншого боку, шкода, що Церква часто представлена неякісними виданнями. Адже для Бога мало б бути все найкраще. То може, варто заохочувати професіоналів до конфесійної журналістики?
І ще одне запитання. Руслан, скажіть, будь ласка, яку Ви маєте освіту? Дякую за відповіді.
— Мар’яна, дуже дякую за запитання і за зацікавленість у розвитку професійної християнської журналістики. Асоціація “Новомедіа” – це громадська організація, яка об’єднує людей з галузі ЗМІ. Хтось працює у світських ЗМІ, хтось – у релігійних. Але усі вони є християнами. Членство в Асоціації “Новомедіа” дає: 1) можливість на привілейованих умовах навчатися на конференціях і семінарах, які проводить Асоціація; 2) організаційний і юридичний захист, підтримку; 3) доступ до закритих розділів сайт www.novomedia.org, у яких міститься чимало навчальних матеріалів, а також матеріали для публікації у пресі (у тому числі – фото); 4) коло однодумців; 5) статус. Список не повний.
Пропоную ознайомитися з розділом “Що таке Новомедіа” на нашому сайті: www.novomedia.org
Що ж до нашого пріоритету, то він такий: участь християн у роботі світських ЗМІ.
Ми навчаємо початківців і людей середнього професійного рівня. Мар’яна, виходьте на зв’язок, будемо раді знайомству. :)
У мене три вищі освіти: телережисерська (Київський національний університет культури і мистецтв), журналістська (Київський національний університет імені Тараса Шевченка) і теологічна (Інститут розвитку християнського лідерства). Але тут слід підкреслити, що наявність у людини вищої освіти, а тим більше їхня кількість ніяк не впливають на нашу значущість в очах Бога. Водночас, це зовсім не може слугувати підставою, щоб не вчитися. Сподіваюся, Ви зрозуміли мою думку
7. Олександр
— Чому про Асоціацію "Новомедіа" так мало говорять за межами декількох християнських веб-сайтів? Якщо ви позиціонуюєте себе як співдружність християн, яка має активно впливати на світські мас-медіа, може варто було б робити більше публічних акцій, звернень, заяв тощо, щоб голос Церкви був чутний у світі?
Друге питання. Які християнські конфесії представлені в "Новомедіа"? Чи це лише протестанти? Чи бере участь УПЦ у вашому товаристві? Дякую.
— Олександре, спасибі за Ваші зауваження. Обов’язково врахуємо їх. Насправді, ми намагаємося якнайширше повідомляти про роботу Асоціації “Новомедіа”. Вся оперативна інформація – на нашому сайті, у бюлетені, а також у виданнях, близьких до Асоціації. Але з огляду на Вашу репліку ми розуміємо, що робимо у цьому напрямку недостатньо. Якщо Ви зголоситесь допомагати нам, будемо дуже вдячні. Я абсолютно з Вами згоден, що варто було б робити “більше публічних акцій, звернень, заяв тощо”. У межах наших ресурсів і можливостей намагаємося діяти якомога активніше. Але нам потрібна допомога людей та ЗМІ, які сповідують ті ж цінності, що й Асоціація “Новомедіа”. Допоможіть, будь ласка!
Нині серед членів Асоціації “Новомедіа” – представники протестантських і католицьких церков. Щодо православних (різних), то вони час від часу беруть участь у наших заходах, але значно пасивніше, ніж представники названих вище конфесій.
6. Марія, студентка
— Руслан, скажіть, будь ласка, Ваша участь у русі "Любовь против гомосексуализма" зумовлена вашою особистою громадянською позицією чи власне християнськими переконаннями? Чи Церква повністю розділяє таку позицію щодо людей нетрадиційної орієнтації або є якісь виключення?
Які є практичні кроки руху, який Ви очолюєте? Хто допомагає Вам у цій роботі? Дякую за відповідь.
— Марія, моя участь у русі “Любов проти гомосексуалізму” зумовлена моєю громадянською позицією, яку сформувало моє християнське переконання. Тому у нашій діяльності ми використовуємо і релігійні гасла, і соціальні, і наукові, і юридичні. Бо ми переконані, що гомосексуальна поведінка суперечить не тільки Святому Письму, а й просто здоровому глузду. Гомосексуалізм – деструктивне явище, як для особи, так й для суспільства. Тому, звісно, Церква розділяє нашу позицію, що гомосексуалізм – це збочення і гріх. Адже саме це стверджує Біблія, яка є абсолютним авторитетом для Церкви і для християн.
Практичні кроки: вуличні акції, публічне спілкування з різними верствами населення, робота зі ЗМІ, народними депутатами, державними чиновниками. Дві мети: 1) популяризація сімейних цінностей (батько, мати, діти), захист інституту традиційної гетеросексуальної родини; 2) протистояння гомодиктатурі, яка вже вкрила кілька країн Європейського Союзу.
Про яку допомогу ви запитуєте? Організаційно допомагають різні громадські організації, церкви, навчальні заклади, окремі фізичні особи. І ми безмежно вдячні кожному, хто бодай якось долучиться до руху ЛПГ. Марія, будь ласка, допоможіть і Ви! Напишіть нам листа: info(песик)love-contra.org. Більше інформації – на нашому сайті: www. love-contra. org
5. Halyna
— V chomu poljahaje osnovna meta ruhu "Ljubov proty homoseksualizmu"? Djakuju
—Ми просто розповідаємо правду про гомосексуалізм! Нічого більшого ми не робимо.
4. Анонім, levantata@yahoo.com
— Поясни Мені будь ласка назву твого громадського руху? Хіба Ти знаєш шо таке кохання а?
— Так, я знаю, що таке кохання. Це коли чоловік закохується у жінку, жінка закохується у чоловіка, вони вирішують створити родину, народжувати дітей, виховувати їх і всі разом піклуються одне про одного. Це є кохання. Це взаємна вірність і відповідальність. А ще кохання між чоловіком і жінкою у шлюбі дає плід – дітей. Одностатеві сексуальні стосунки не здатні на це. І ніколи не будуть здатні. Ніколи жінка не запліднить жінку і ніколи чоловік не запліднить чоловіка. Гомосексуалізм – це шлях до виродження нації. Будь-яке закрите гомосексуальне товариство протримається максимум років 70. І все! Воно зникне.
І ще кілька слів про кохання. Хіба ж Ви не знаєте, що гомосексуальний чоловік міняє свої статевих партнерів у середньому у дванадцятеро частіше, ніж гетеросексуальний. А кохання – це вірність. Чи може я дуже старомодний?!
3. Степан Мельник
— Пане Руслане, маю до Вас два запитання. Які конкретні кроки Асоціація "Новомедіа" робить для збільшення представництва у ній мас-медійників різних конфесій?
Наступне, як Ви бачите майбутнє Асоціації: як християнської медіа-профспілки чи як клубу для спілкування християн-журналістів і т.п.?
Асоціація “Новомедіа” – це і християнська медіа-профспілка, і клуб для спілкування для християн-журналістів. Але це не головне. Асоціація “Новомедіа” у майбутньому – це велика спільнота фахівців, яка у єдності формує інформаційні потоки в Україні і у такий спосіб визначає порядок денний у суспільстві.
2. Уляна
— Чи є на міжнародному рівні якась асоціація протестантських журналістів, яка б об’єднувала журналістів усіх протестантських конфесій?
— Є кілька. Зокрема Спільнота європейських мовників (www.feb.org) Але нам не вдалося з ними зв’язатися, хоча й писали. Є Асоціація християнських телерадіожурналістів. Її очолює дуже шанована мною людина Ханну Хаукка. Найбільш активно вона працює у Фінляндії і Росії.
1. Іван Верстюк (м. Київ, безробітний)
— Пане Руслане, як ви ставитесь до того, що деякі церковні єрархи, посилаючись на слова ап. Павла "Тут нема різниці між юдеєм та елліном, бо один Господь у всіх, багатий для всіх, хто прикликає Його" (Рим. 10:12), заперечують національну основу Церкви? Яким ви бачите поєднання християнського покликання з усвідомленням своєї приналежності до конкретної історичної нації?
— Іване, дякую за запитання. Церква як містична інституція не має національної основи. Церква – це наднаціональна містична інституція, створена Ісусом Христом. Так само християнство не належить якійсь одній нації. Син Божий помер і воскрес для порятунку всього людства. Отже, є Церква як Тіло Христове, про що написано у Святому Письмі, а є помісні церкви у різних країнах та націях. Духовна сутність Церкви і християнства – спільна для віруючих усіх націй, континентів і часів. А от форма, наприклад, богослужіння цілком природно може зазнавати впливу певних національних ознак. І у цьому нічого поганого немає. Але треба стерегтися, щоби не підмінити суть християнства (єдину для всіх) формою (різними у різних народах).
Кожна людина є представником якоїсь нації. Ми – українці. Я з повагою ставлюся до багатьох українських традицій. Але не плутайте християнство з національними традиціями. У християнстві головне – Ісус Христос, Трійця, Біблія, таїнства, доктрина, особисті стосунки між Богом і людиною. Нашарування національних ознак – другорядне.