Великі храми і молитовні будинки не повинні залишатися пустими, коли у віруючих є потреба у душпастирській опіці та духовній розраді в складні часи карантину.
Великі храми і молитовні будинки не повинні залишатися пустими, коли у віруючих є потреба у душпастирській опіці та духовній розраді в складні часи карантину.
Всеукраїнська Рада Церков і релігійних організацій звернула увагу Уряду на незбалансованість карантинних обмежень, повідомляє Інститут релігійної свободи.
Як відомо, 11 листопада Кабінет Міністрів вніс зміни до постанови № 641 від 22.07.2020 року, згідно яких усі богослужіння та інші релігійні заходи обмежені кількістю у 20 осіб. Однак такий узагальнений підхід не враховує особливостей функціонування великих храмів, інших культових споруд та приміщень, пристосованих під молитовні потреби, які можуть умістити одночасно сотні чи, навіть, тисячі віруючих.
Крім цього, запроваджене обмеження ускладнить спроможність релігійних громад виконувати своє суспільно-важливе служіння: збір благодійних коштів, одягу і продуктів харчування для розподілу серед нужденних, у тому числі тих, хто втратив роботу, бізнес чи засоби для існування від наслідків запровадження карантину. Ця проблема є особливо актуальною з наближенням холодів і посиленням економічної кризи внаслідок запровадження більш суворих карантинних обмежень.
“Як наслідок введених обмеження, сотні тисяч віруючих не зможуть отримати належної душпастирської опіки та реалізувати своє конституційне право на свободу віросповідання. При цьому великі храми і молитовні будинки залишатимуться майже порожніми у той час, коли Уряд дозволив функціонувати кінотеатрам і театрам за умови наповнення не більше 50 % передбачених місць у кожному окремому залі”, – наголошується у зверненні ВРЦіРО на адресу Уряду.
Задля виправлення такого дисбалансу Всеукраїнська Рада Церков пропонує Уряду забезпечити конституційне право на свободу віросповідання, зважаючи на карантин, у такий спосіб:
1) у будні дні передбачити можливість безперервного функціонування культових споруд та приміщень, пристосованих під молитовні потреби, за умови їх наповненості не більше ніж 50% передбачених стаціонарних місць для сидіння;
2) релігійні заходи у приміщеннях без стаціонарних сидінь та на відкритому повітрі доцільно обмежувати не конкретною кількістю осіб, а вимогою дотримання безпечної фізичної дистанції щонайменше у 1,5 метри між присутніми.
Як повідомляв ІРС, саме такий підхід було узгоджено та запропоновано Уряду до впровадження Міністерством культури та інформаційної політики, Державною службою з етнополітики та свободи совісті разом із лідерами найбільших християнських Церков 10 листопада 2020 року.