Реформати і лютерани, що становлять ядро традиційного французького протестантизму, вирішили створити в 2013 році Об'єднану протестантську Церкву Франції.
Реформати і лютерани, що становлять ядро традиційного французького протестантизму, вирішили створити в 2013 році Об'єднану протестантську Церкву Франції. На думку обох сторін, дотепер всі богословські розбіжності, що перешкоджали лютерансько– реформатській угоді, зняті. На сьогодні вже практично не залишається невирішених принципових питань, що заважають об'єднанню цих двох гілок головної протестантського течії Франції, повідомляє Релігія в Україні з посиланням на Портал– кредо.
Рух до об'єднання реформатських і лютеранських Церков у Франції було розпочато 4 роки тому і має завершитися на установчому Синоді, який планують провести в Ліоні навесні 2013 року. У січні, на спільному Синоді Реформатської Церкви Франції і Євангелічної Лютеранської Церкви Франції, був пройдений символічний рубіж – прийнято рішення про створення нової деномінації.
220 делегатів Синоду погодилися з новою назвою: "Об'єднана протестантська Церква Франції" (l'Eglise protestante unie de France). Ще його можна перекладати як "Єдина протестантська Церква Франції". Однак ні те, ні інше найменування не буде правильно відображати реальний стан справ у французькому протестантизмі, оскільки ще існує течія євангельських Церков, які кілька місяців тому об'єдналися і сформували власну Національну рада євангельських громад Франції.
На Синоді було вирішено створити єдину для реформатів і лютеран комісію з священичого служіння, яка займатиметься розглядом кандидатур майбутніх пасторів. У становищі реформатських або лютеранських пасторів розбіжності, звісно, залишаться, але у них буде однаковий статус, однакова платня і однакова церковна підтримка. Кроки до зближення не будуть супроводжуватися знищенням і стиранням всіх обрядових та інших відмінностей, особливостей і акцентів служіння кожної з традицій. Делегати Синоду говорили про необхідність дотримання цих традицій навіть тоді, коли в теологічному плані єдність буде вважатися досягнутою. Наприклад, лютеранські та реформатські обряди причастя дуже відрізняються, і ці відмінності повинні бути збережені.
Процес створення союзу реформатських і лютеранських Церков відбувається на інституціональному рівні, про що свідчать парафіяльні вірні, як реформати, так і лютерани, що висловлюють свою точку зору з питання про об'єднання. Хоча обидві течії і розвивалися окремо ще з витоків Реформації, новий протестантський альянс під назвою "Об'єднана протестантська Церква Франції", як видається, не викличе великого хвилювання ні в лавах синів Кальвіна, ні у синів Лютера.
Процес уніфікації у французькому протестантизмі відбувається в руслі загальносвітової тенденції розвитку об'єднавчих теологічних процесів в Лютеранській і Реформатській Церквах. Рух до уніфікації є і в інших країнах світу, в тому числі й серед інших протестантських, зокрема євангельських Церков. Аналогічні тенденції простежуються в рамках великої Євангелічної Церкви Німеччини (EKD), а також між лютеранськими і англіканськими Церквами.
Однак, водночас із доцентровими тенденціями у французькому протестантизмі розвиваються й інші, про які й лютерани, і реформати говорять менш охоче. Річ у тому, що обидва ці об'єднання протестантських Церков уже кілька років поспіль втрачають своїх вірних. Тому вони зацікавлені в тому, щоб збільшити їх число (зокрема, завдяки й новим наверненим) шляхом ефективнішого управління Церквами за рахунок виділення набагато більших коштів на євангелізацію, як це вже роблять євангельські християни.