Наприкінці 2016 року видавництво «Дух і літера» видало українською збірник праць всесвітньо відомого класика соціології релігії Хосе Казанови.
Відомим у світі він став завдяки праці «Public Religions in the Modern World» («Публічні релігії в сучасному світі»), яка вийшла 1994 року. В ній Казанова переглянув панівну на той час теорію секуляризації та запропонував власне бачення трансформацій релігії в сучасному світі. Його ідея розгляду релігійних змін на рівні публічного/приватного виявилася вельми цікавою та продуктивною. Відтоді він починає здобувати славу та наукове визнання в світі, а ця праця тепер є класичною та включена до курсів з соціології релігії.
В матеріалі під назвою «Політика нативізму» дослідник розглядає роль релігійного чинника в процесі глобальних міграційних процесів. В якості прикладів він розглядає міграцію католиків до протестантських США 100 років тому та сучасний наплив мусульман до Європи. Також автор в книзі розглядає феномен міста, як чинник релігійних змін. Існує гіпотеза, що сільське населення, переважно молоде, при переїзді до міста стикається з руйнуванням усталеного життя, яким є село, внаслідок чого відмовляється від багатьох факторів традиційного суспільства, серед яких релігія. Багато дослідників вважають, що з переходом від традиційного до модерного суспільства рівень релігійності значно знижується і значну роль в цьому відіграє урбаністичний фактор. Казанова коригує цю тезу для Західної Європи та взагалі спростовує її для решти світу.
Останній матеріал цієї книги присвячений Україні. Автор аналізує роль релігійного чинника під час протестів на Майдані. Особливу увагу приділяє консолідованій позиції Всеукраїнської Ради Церков, як яскравого прикладу міжконфесійності. Казанова наголошує, що релігійне відродження в Україні є значно глибшим і ширшим, ніж в географічних, релігійно-гомогенних сусідів (Польща, Румунія, РФ), оскільки відбувається на тлі релігійного плюралізму та високої конкуренції. Автор порівнює український контекст з США, де немає панівної релігійної групи, та стверджує, що в цьому і є унікальність України в рамках Європейського простору.
Цікаво, що дослідник застерігає від негативних наслідків створення єдиної державної церкви (якою вочевидь може бути проект Єдиної Помісної Православної Церкви), оскільки це не сприятиме розвиткові релігійного плюралізму. Відтак кількість основних найвпливовіших акторів зменшиться та утвориться прецедент домінування однієї групи над іншими. Сила України, на думку автора, в демократичних засадах існування, одним з факторів якого є відсутність монополій на релігійному ринку.
Книга представляє собою унікальний матеріал, оскільки в доволі стислому обсязі (262 сторінки) знайомить з основними теоретичними положеннями автора, демонструє динаміку його поглядів, а також пропонує приклади на підтвердження теоретичним конструкціям.
Отже, збірку перекладів «По той бік секуляризації. Релігійна та секулярна динаміка нашої глобальної доби» Хосе Казанови можна рекомендувати всім, хто цікавиться роллю і місцем релігії в сучасному світі, а також змінами, які відбуваються з релігійним чинником завдяки глобалізації.