Релігієзнавці розповіли про останні тенденції у вивченні релігійного життя в Україні

"Релігієзнавча наука в Україні вже давно орієнтується на світові зразки, а не на радянські", — таку заяву зробили 3 серпня українські релігієзнавці на прес-конференції в Укрінформі.

«Релігієзнавча наука в Україні вже давно орієнтується на світові зразки, а не на радянські», — таку заяву зробили 3 серпня українські релігієзнавці на прес-конференції в Укрінформі, повідомляє кореспондент РІСУ Олександр Бойко. У прес-конференції взяли участь співробітники відділу релігієзнавства Інституту Філософії: Анатолій Колодний, Людмила Филипович, Петро Яроцький.

Анатолій Колодний розповів про роботу відділу релігієзнавства, серед досягнень якого багато праць, які висвітлюють сучасне становище не лише новітніх релігійних течій, але й самого релігієзнавства в Україні. А.Колодний розповів, як відбуваються релігієзнавчі дослідження. Також йшла мова про те, що у науковців нема завдання знищити релігію чи виховати атеїста, як це було в радянські часи.

«Основне завдання — дослідити релігійні явища, бо істина — це не релігійна істина, а пізнана істина», — наголосила у ході дискусії Людмила Филипович. Вже давно, з часів незалежності, науковці відішли від того, коли науковість в релігієзнавстві означала засади наукового атеїзму. Теперішні принципи наукової роботи у сфері релігії це: наукова об’єктивність, позаконфесійність, плюралізм та гуманізм.

Також А.Колодний відповів на закиди деяких, особливо церковних ЗМІ, про політичну заангажованість їхньої роботи. Він сказав про те, що при будь-якій владі критикувалися дії високопосадовців стосовно релігійних організацій: «Зараз ми звертаємо увагу на те, що Президент Янукович дає публічні преференції одній конфесії, за часів Ющенка ми робили йому зауваження про його клерикалізм, намагання бути для України патріархом, обминання увагою інших конфесій. Такі дії будь-якої влади є предметом критики науковців. Те же саме стосується якихось конфесійних медіа, перш ніж казати на когось щось, мається на увазі якість релігійні новітні течії, треба дослідити і не бути галасливими» — зазначив Анатолій Колодний.

Петро Яроцький ознайомив представників преси з видавничою діяльністю відділу: «Наші видання універсальні у тому сенсі, що вони є енциклопедичними, тобто науковими, а з іншого боку – довідниковими, які можуть стати у нагоді всім, від науковця до журналіста, хто якось торкається релігійного життя України». Серед видань є і масштабні праці, такі як «Історія релігії в Україні» в 10 томах, «Християнство в добі постмодерну», праця про новітні релігійні течії.

Науковці також зазначили, що в Україні майже немає досліджень феномену атеїзму, який теж є релігійним і стає об’єктом уваги в Європі, про що свідчіть існуючій у Ватикані Інститут атеїзму.

Також йшлося і про закон про свободу совісті. Учасники прес-конференції зазначили, що в обговоренні цього закону є два підходи: перший, коли закон залишається тим же, що і 20 років тому, але весь комплекс поправок повинен врахувати його співвіднесеність до Конституції та врахувати факти сьогоднішнього життя суспільства. Другий підхід, коли буде прийнятий новий проект закону. Але, як зазначалося на прес-конференції, існуючий закон високо оцінили фахівці з Європи, зокрема Венеціанська комісія. 

Науковці висловили свою думку стосовно того, чому і як відбувається відхід від традиційних Церков. Основною причиною, на думку експертів, є те, що в традиційних Церквах дуже мало уділяється увага суспільній роботі, люди не спілкуються, їм здається, що вони нікому не потрібні. Коли поглянути на новітні релігійні течії, там багато уваги приділяється саме «роботі з людьми», якою традиційні Церкви не займаються. Також був озвучений цікавий момент, що більшість людей в цих новітніх течіях є новонаверненими, з 900 опитуваних лише 12 мали своє релігійне минуле в традиційних Церквах.