У 2018 році має відбутися масштабна перевірка Національної академії наук України на предмет ефективності діяльності наукових установ. Однак науковці висловили незадоволення критеріями оцінювання. Адже українська держава не надає фінансової підтримки НАНУ, що значно обмежує їх наукову діяльність.
У 2018 році має відбутися масштабна перевірка Національної академії наук України на предмет ефективності діяльності наукових установ. Однак науковці висловили незадоволення критеріями оцінювання. Адже українська держава не надає фінансової підтримки НАНУ, що значно обмежує їх наукову діяльність.
Про це розповіли Анатолій Колодний, докт. філос.н., проф, засл. діяч науки, заст. директора-керівник відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України; Олександр Саган, докт.н., проф, провідний науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України; Людмила Филипович, докт. н., проф., зав. відділом філософії та історії релігії під час конференції у прес-центрі «Глвакома».
«Методика оцінювання ефективності діяльності наукових установ Національної академії наук України», яка була затверджена Президією НАНУ ще в 2017 р., передбачає оцінювання наукових результатів, тобто наявність публікацій, патентів тощо. Однак, наприклад, з 500 публікацій відділу релігієзнавства держава профінансовала лише 3.
«Показником будь-якої наукової організації є кількість публікацій. За всі роки існування нашого відділення з близько 500 публікацій держава профінансувала лише три. Коли вводиться такий показник, як публікації, то потрібно його фінансово забезпечити. Ми самі себе фінансуємо і оплачуємо публікації», - говорить Филипович.
Також держава не сприяє появі українських науковців на міжнародній арені. Проте такий критерій передбачений Методикою оцінювання ефективності діяльності наукових установ Національної академії наук України.
«Щоб бути відомим за кордоном, потрібно постійно там друкуватися, виїжджати на конференції та комунікувати з представниками міжнародної науки. Однак чи забезпечується державою наша присутність на міжнародній арені? Цього року я не їду на міжнародну конференцію до Швейцарії. Оскільки вартість поїздки близько 1,5 тис євро. Я не маю таких коштів», - розповідає Филипович.
Керівник відділення Анатолій Колодний каже, що раніше було майже 40 працівників, а нині лише 16. З року в рік скорочують фінансування. Релігієзнавство під загрозою зникнення.
«Нас турбує перспектива і доля українського релігієзнавства. Ми його власне випестували і вивели у науковий простір, як окрему сферу гуманітарного знання. Зараз релігієзнавство під загрозою зникнення. Коли відкривали наше відділення як автономне в структурі Інституту філософії , нас було 35 наукових співробітників, потім додали групу ісламознавців, і нас було вже 40. Зараз нас 16. Учора ми писали заяву про 0,7 % посадового окладу, а якщо пенсіонер, то на 0,5% , то це вже буде не 16, а 11 працівників при повній оплаті. Тому стоїть питання про знищення відділення як окремої інституції. Нам гроші постійно врізували, штат зменшували, давали суму грошей, ати як хочеш так і виходь з неї», - говорить Колодний.
Науковець зауважує, що коли тільки починало роботу відділення у складі Інституту, то було 19 офіційно існуючих релігійних конфесій. Зараз в Україні є більше сотні. Тому перед вченими-релігієзнавцями стоїть завдання вивчити і проаналізувати релігійну ситуацію. Але брак сил дається в знаки.
Також Колодний пояснив, чому вони не можуть розраховувати на фінансову підтримку від релігійних конфесій.
«Ми не можемо брати гроші у конфесій. Адже коли вони дають кошти, то сподіваються, що ми будемо їх рекламувати. Однак ми можемо лише описати їх, а не пропагувати їх віровчення, адже це не наша функція», - розповів , заступник директора-керівник відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г.С.Сковороди НАН України.
Релігіє знавці зазначають, що в світі немає державного фінансування науки, а є проектна робота на основі грантів. Окрім того, для бінесу вважається престижним, коли він підтримує науковців фінансово.
Олександр Саган зазначив, що Україна вже давно працює за грантовою системою.
«Ми вже давно працюємо за цією системою»,- зазначив провідний науковий співробітник відділення релігієзнавства Інституту філософії імені Г. Сковороди НАН України.