Напередодні Всесвітнього дня миру генеральний директор «Renovabis» поширив заклик, присвячений ситуації в Україні та Боснії і Герцеговині.
Про це повідомив Департамент інформації УГКЦ.
Зробити «все можливе для підтримки внутрішнього миру та миру на зовнішніх кордонах, запобігаючи, насамперед, стражданням населення». Із таким закликом напередодні Всесвітнього дня миру, який відзначався 1 січня, до всіх відповідальних політиків звернувся генеральний директор католицького агентства солідарності зі Східною та Центральною Європою «Renovabis» професор Томас Шварц, маючи на увазі Україну та Боснію і Герцеговину.
«Закликаємо до деескалації заради людей, які не бажають нічого іншого, як розпочати новий 2022 рік у здоров’ї, без коронавірусу, та в мирі перед обличчям загострення загрозливих сценаріїв. Щоб для цих людей, – жінок, чоловіків, дітей і похилих віком, – між якими чимало тих, хто отримує підтримку від «Renovabis», перехід у наступний 2023 рік, був кращим, ніж тепер, і щоб вони мали кращі перспективи на майбутнє», – зазначає Томас Шварц, покладаючи великі сподівання на плідний дипломатичний діалог. Побажавши конструктивного перебігу та успіху запланованим переговорам, він наводить слова святого Івана Павла ІІ, який наголошував, що «війна – це авантюра без вороття, а не засіб для вирішення політичних проблем».
З ініціативи Центрального комітету німецьких католиків, Єпископська Конференція Німеччини 1993 року заснувала «Акцію солідарності німецьких католиків з людьми Центральної та Східної Європи «Renovabis». Назва організації почерпнута із 104-го Псалма «Emitte spiritum tuum... et renovabis faciem terrae» – «Зішлеш Твій дух… і Ти відновлюєш лице землі», а її штаб-квартира розміщена у Фрайзингу.
Протягом майже 30 років діяльності, «Renovabis» фінансово підтримав понад 25 тисяч проєктів у 29 країнах колишнього комуністичного блоку на суму понад 810 мільйонів євро. Кошти походять з пожертв німецьких католиків, а також із федеральної казни. Половина фінансування призначається на відновлення церковного життя, що включає спорудження чи реставрацію храмів і душпастирських приміщень, а також вишкіл духовенства і мирян, а друга частина спрямована на соціальні проекти, такі як благодійні їдальні, допомога бездомним, опіка над сиротами, похилими віком та людьми з інвалідністю.