Реставрація чи руйнація?
Все почалося з того, що фасад храму церковники раптово почали змінювати. На це зреагували громадські активісти, які запідозрили у такій «реставрації» щось недобре і повідомили про це в Департамент архітектури міськради.
Що ж за архітектурні зміни сталися у костелі?
Свою версію реставрації представили в єпархії УПЦ КП.
«Ми змушені були познімати тумби, які були на фасаді і біля центрального хреста, оскільки мідь, з якої вони були виготовлені, вже зіпсувалася, - розповідає клірик Святотроїцького кафедрального собору УПЦ КП м. Івано-Франківська отець Тарасій Дмитрук. – Через це до церкви затікала вода. Запаювання результатів не давали. Оскільки важливіша не мідь, а храм, було вирішено зберегти саме його. Коли зрізали старі штирі, то ще й повиймали купу сміття, яке понаносили птахи – всього шість мішків. Це викликало чималий розголос у ЗМІ. Але ми нічого не порушували, не знущалися з нашого храму, який любимо. Лише хочемо, щоб він був окрасою для громади міста. Зараз працюємо над тим, щоб всі роботи виконувалися офіційно».
Позицію щодо подій навколо храму опублікувала на офіційному сайті прес-служба Івано-Франківської єпархії УПЦ КП:
«Духовенство і віряни Івано-Франківської єпархії УПЦ КП стурбовані подіями, які відбулися 18 квітня 2018 року, з приводу покрівельно-ремонтних робіт Свято-Троїцького кафедрального собору міста Івано-Франківська.
Заміна деяких конструкцій даху катедри проводилась у зв’язку з тим, що старе покриття протікало і призвело до часткової руйнації стін храму. В одній із конструкцій (тумби) птахи утворили гнізда, тому вона потребує негайної заміни, що і хотілось зробити. В той час, коли у Івано-Франківську реально руйнуються десятки пам’яток архітектури, забудовується історична частина міста –“Вали” та ін. упереджена увага (на нашу думку) була приділена саме ремонтним роботам нашої катедри. Чому так прискіпливо було звернено увагу на проведення ремонту собору нам достеменно не відомо. На нашу думку, чинники пильної уваги можуть бути такі: хтось зацікавлений в розпаленні протистоянь між Церквою і державою, в той час, коли ведуться плідні міжнародні дипломатичні заходи, щодо проголошення УПЦ КП Помісною Церквою Вселенським Патріархом Варфоломієм; лобіюються чиїсь фінансові інтереси через нав’язування Церкві своїх послуг; хтось наполегливо хоче відновити міжконфесійну ворожнечу між православними і греко-католиками в місті Івано-Франківську. Наша громада і віряни єпархії стурбовані!
УПЦ КП як в місті, так і в селах, докладає багато зусиль, щоб храм Божий був окрасою громади. Так і громада нашого Катедрального Храму, якому більше 100 років, робить все можливе, щоб він був архітектурною окрасою міста Івано-Франківська та духовним центром для вірян нашої Церкви всього Прикарпатського регіону.
За більше ніж 20 років, ми своїми силами, силами меценатів та громад наших парафій відновлюємо, ремонтуємо, будуємо та реставруємо храми, церкви, каплички по всій Івано-Франківській області. УПЦ КП завжди стояла, стоїть і буде стояти на принципах законності. Навколо нас є багато несправедливості, обману, але Церква Київського Патріархату діє на основі християнських постулатів. Щоб збудувати щось нове, не завжди потрібно руйнувати старе! Щоб донести Слово Боже, не потрібно використовувати ті методи, які шкодять людям. Івано-Франківська єпархія УПЦ КП не захоплює землі, не руйнує пам’ятки архітектури, не займає парки і сквери, бо такими методами слово Боже до людей не стане ближчим. Лише у спілкуванні, на принципах взаєморозуміння, толерантності, а не насилля і залякування, (яке проявляли до церковнослужителів деякі особи), можна спільними зусиллями та з Божою допомогою вирішити будь-яку проблему».
Думки фахівців-архітекторів кардинально протилежні.
Пояснює начальник відділу охорони культурної спадщини департаменту містобудування, архітектури і культурної спадщини Івано-Франківської місткої ради Володимир Ідак:
«Під порятунком храму ми розуміємо різне: Це пам’ятка архітектури, яка добре збережена. Базилікальний тип собору, який був характерний для католицьких соборів з відповідною архітектурою – лаконічний фасад з трикутним фронтоном, на якому п’єдестал з хрестом. По краях фронтону обеліски. На нашому храмі обеліски були пустотілі мідні. Верхівки обелісків вінчали шишки завбільшки тридцять сантиметрів. П’єдестал під хрестом теж був з міді. Мідь товстостінна, десь біля п’яти міліметрів, у дуже доброму стані».
Як розповідає Володимир Ідак, змінювати історичну споруду єзуїтського костелу почали відразу після передачі його в підпорядкування УПЦ КП. Спочатку з атрибутики. Центральний хрест замінили з однораменного на двораменний. Коли знімали попередній, то зрізали верхівку тумби, на якій він був закріплений, і приварили інший хрест, а верхнє покриття тумби не відновили. «Звісно, птахи звили там гніздо, - каже пан Володимр. - Тож тепер духовенство показує, що у храм через тумбу затікала вода і тому потрібно було щось змінювати. У храмі взагалі вирішили «навести красу», вносити нову атрибутику і по-своєму переробити ще й бокові обеліски. Зрізали мідні шишки і верхівки і натягнути на них якусь дерев’яну конструкцію, обшиту позолоченою бляхою. Конструкція непропорційна і примітивна. Хрест також встановлять інший, з декором. Тому тумбу під нього ще більше обрізають – її фронтальну поверхню. Таке встановлення інженерно продумано зовсім неправильно».
Якраз на етапі реконструкції тумби Володимир Ідак з комісією навідався до храму. Всі роботи, згідно з чинним законодавством, були зупинені. Але, як він стверджує, зупинили їх не лише через приписи, але й через проблему встановлення хреста.
«Можливо, у конфесії, якій належить храм, є ще плани щодо його змін, але це робити ніяк не можна, - додає архітектор. – Ми підготували низку приписів, розмовляли з очільником Івано-Франківської єпархії УПЦ КП єпископом Іосафом і домовилися про спільну зустріч щодо того, як ще можна було б врятувати ситуацію. А за декілька днів на офіційному сайті єпархії з’являється інформація, у якій ідеться про незгоду з тим, що пропонуємо ми. Але ми виконуємо свої обов’язки, щоб зберегти важливу для міста пам’ятку архітектури».
Зараз тумба на єзуїтському костелі – кафедральному соборі УПЦ КП в Івано-Франківську, реконструкцію якої так і не завершено, накрита целофаном. Доки буде тривати спір навколо цієї «реставрації» храму – невідомо.
