1 листопада Римо-Католицька Церква відзначає День всіх святих, а наступного дня — спомин всіх померлих вірних. В цей день і не лише серед римо-католиків є традиція відвідин могил родичів, відправлення там панахид.
Вшанування святих у Церкві бере свій початок разом із культом перших мучеників християнської ери. На початку християни відзначали «день народження до неба» (dies natalis), тобто день мучеництва поодиноких християн. Зазвичай цей день співпадав з днем поховання, тому за загальноприйнятим тоді звичаєм, при їхніх гробах відбувалися трапези.
Значне збагачення літургійних календарів споминами dies natalis мучеників спричиняється до того, що у ІІІ-ІV ст. виникає окреме свято всіх Мучеників, оскільки протягом Літургійного року було вже неможливо згадати усіх відомих і безіменних християн, які пролили кров заради Господа та Його Євангелія.
У пізніших віках культ мучеників доповнюється ще культом апостолів, пастирів, монахів, монахинь та святих осіб. Тому поступово народжується свято, яке в один день згадує всіх Святих – відомих і безіменних, канонізованих і тих, про чию святість знає лише Бог.
Папа Григорій ІІІ (731-741) у базиліці св. Петра посвятив каплицю на честь Спасителя, Його Пресвятої Матері, всіх Апостолів, Мучеників і сповідників Христа та усіх досконалих праведників, які почили по всьому світі. Дата посвячення цієї каплиці невідома, але від того часу в деяких країнах (Англії, Ірландії) починають вшановувати Всіх Святих в день 1-го листопада.
У ІХ-Х ст. цей день стає на Заході відомий як урочистість Всіх Святих. На наступний день після свята Всіх Святих, Західна Церква вшановує пам’ять померлих. Народження поминального дня на Заході пов’язане з іменем абата Одилона з Клюні (відомий бенедектинський монастир у Франції), котрий наказав в усіх підлеглих йому монастирях відзначати 2-го листопада як спомин усіх померлих вірних. У цей час в західній Церкві 1-го листопада вже відзначалося свято Всіх Святих. Тому дата абата Одилона, призначена для спомину усіх померлих християн, має глибокий зв’язок зі святом Всіх Святих.
З монастиря Клюні цей звичай поширився в усій Західній Церкві, яка до сьогоднішнього дня поминає усіх померлих другого листопада, тобто на другий день після урочистого згадування Всіх Святих. У цей день церковні спільноти збираються на цвинтарях для спільної молитви за померлих.
Кожна культура і релігія у свій спосіб намагається вшановувати пам’ять про померлих.
Східна Церква також відзначає свято Всіх Святих. За давньою традицією, що сягає ІV-V ст., Всіх Святих східні християни згадують у Літургії в першу неділю після П’ятидесятниці. Таким чином підкреслюється особливий зв’язок святості з дією Святого Духа в людських серцях.
Під впливом традиції східного обряду Церква латинського обряду в Україні особливо згадує у своїх молитвах всіх померлих не тільки 2 листопада, але й також у неділю після Пасхи, у так звану Провідну Неділю.
Детальніша інформація про історію та традицію празника «Всіх Святих» і дня поминання померлих.