8 вересня Римо-Католицька, Вірменська та більшість Православних Церков світу відзначають свято Різдва Пресвятої Богородиці.
Церковні свідоцтва про свято Народження Пресвятої Діви Марії сягають V ст. Вперше вони зустрічаються в писаннях Константинопольського Патріарха Прокла (439—446). Однак, існує і давніше передання, згідно з яким Свята Єлена в IV столітті побудувала в Єрусалимі храм на честь Різдва Богородиці. А його освячення відбулось саме в цей день, коли ми тепер відзначаємо це свято. Офіційне затвердження свята для Візантійської Церкви приписується кесарю Маврикієві (582-602).
Спершу святкували його тільки на Сході. На Заході воно почало широко відзначатись тільки у ХІІ-ХІІІ столітті. Хоча перші згадки у латинських авторів ми знаходимо також в V столітті, зокрема, у Папи Геласія.
Про обставини народження Марії ми дізнаємось з апокрифічного протоєвангелія Якова (170-180), в якій розповідається про те, що Марія народилась по благодаті Божій, даній неплідній подружній парі Йоакима та Анни.
Характерно, що церковна традиція зазвичай не згадує дня народження святих, лише дату їх смерті, яка вважається днем народження для Неба. Є лише два винятки – це Марія та Йоан Хреститель. Це продиктовано тим, що ці дві людини займають особливе значення у плані спасіння, у ділі приготування дороги для земного приходу Божого Сина. Тому з’явлення їх на світ є подією всесвітнього масштабу.