Святу Месу в наміренні швидкої беатифікації Слуги Божого о. Єпископа Рафаїла Керницького OFMConv. очолив і виголосив проповідь Митрополит Мечислав Мокшицький.
В соту річницю від дня народження довголітнього настоятеля львівської катедри єпископа Рафаїла Керницького, 4 травня, відбулася Урочиста сесія з нагоди відкриття його беатифікаційного процесу. Головував Архиєпископ Мечислав Мокшицький.
Науковці Університету Івана Павла ІІ з Кракова о. доктор габ. Юзеф Волчанський і о. доктор габ. Здзіслав Ґоґоля у своїх виступах розповіли про становище Римо-Католицької Церкви та політичні умови, за яких ревно служив отець Рафал. Після офіційного оголошення Декрету про відкриття беатифікаційного процесу було приведено до присяги членів Трибуналу, яких уповноважено збирати і опрацьовувати відповідні матеріали та свідчення.
Святу Месу в наміренні швидкої беатифікації Слуги Божого о. Єпископа Рафаїла Керницького OFMConv. очолив і виголосив проповідь Митрополит Мечислав Мокшицький.
Архиєпископ Мокшицький подякував усім за присутність та спільну молитву. Окрему подяку склав єпископу Луцькому Маркіянові Трофим’яку, єпископу-помічнику Харківсько-Запорізькому Янові Собілі, ординарію Мукачівської греко-католицької єпархії sui juris (свого прав) Мілану Шашіку, настоятелю краківської Провінції св. Антонія і бл. Якова Стрепи чину Братів Менших Конвентуальних о. Ярославу Захар’яшу, провінційному настоятелю Чину Святого Василія Великого о. Пантелеймону Саламасі ЧСВВ, довголітньому співпрацівникові о. єпископа Рафала Керницького – о. прелату Людвіку Камілевському, синкелу Львівської архиєпархії УГКЦ о. Віталію Дуткевичу,ЧСВВ.
«На жаль, нема нікого з владик Української Греко-Католицької Церкви – зауважив архиєпископ Мокшицький. – То правда, що найкоротшу пам'ять має вдячність».
Архиєпископ Мокшицький підкреслив, що у важких умовах тоталітарних режимів о. Рафал ревно служив усім без винятку вірним, опікуючись також греко-католиками. Архиєпископ Мечислав закликав присутніх молитися за пришвидшення беатифікаційного процесу Слуги Божого Рафаїла Керницького та самим прямувати до святості.
Після завершення Літургії своїми спогадами про о. Рафала поділилися єпископ Маркіян Трофим’як і о. прелат Людвік Камілевський. Постулятор беатифікаційного процесу о. Славомир Зелінський OFMConv звернувся до присутніх в катедрі з проханням складати свідчення про Слугу Божого Рафаїла Керницького. На Урочистій сесії був присутній заступник Генерального консула Польщі у Львові консул Анджей Дрозд. Про це інформує офіційний сайт Львівської дієцезії РКЦ.
Довідка: Рафал Керницький народився 3 травня 1912 р. в містечку Кулачківці, Коломийського повіту, Станіславського воєводства (нині Івано-Франківська область). Під час хрещення отримав ім’я Владислав. До Ордену Францисканців вступив у 1930 р. Склавши перші обіти, навчався у францисканській семінарії у Кракові і Львові, а також в Університеті ім. Яна Казимира у Львові, де в 1939 р. здобув ступінь магістра моральної теології. 25 червня 1939 р. він прийняв Таїнство Священства.
Коли розпочалася ІІ Світова війна, священик три роки виконував функції вихователя і викладача в духовній семінарії Ордену у Львові. Одночасно таємно сповідав у лікарнях, куди духовенству вхід був суворо заборонений. В 1941 р. радянська влада о. Рафаїла заарештувала і ув’язнила у тюрмі, яку називали „Бригідками”, звідки він втік під час пожежі.
У жовтні 1939 р. священик став капеланом львівської Армії Крайової під псевдонімом „Дзюньо”, а згодом скарбником і шефом відділу V Команди Округу Львів. 31 липня 1944 р. його разом з офіцерами АК заарештувала радянська влада і вивезла спочатку до табору у Харкові, а потім до табору інтернованих в Рязані. В 1947 р. він перебував в таборах в Череповці і Дрязовці.
У квітні 1948 р. о. Рафаїл повернувся до Львова і у робочому вбранні відразу ж пішов до катедри. В 1949 р. став настоятелем, а через 10 років радянська влада заборонила йому виконувати душпастирські функції (1958-1965). Священик працював у Стрийському парку сторожем, потім вантажником і знову сторожем в туберкульозному диспансері Львова.
У 1968 р. через допомогу, надану священику з Польщі, йому знову заборонили проводити явну душпастирську діяльність, але завдяки старанням багатьох людей, через місяць це право повернули.
16 січня 1991 р. о. Рафал Керницький став єпископом-помічником львівської архидієцезії. Єпископські свячення він отримав 2 березня 1991 р. у львівській катедрі. Головним консекратором був перший після ІІ Світової війни Львівський Митрополит кардинал Мар’ян Яворський. На цю урочистість з’їхалось 150 священиків з Польщі, України і Риму, а також 8 тис. вірних з усієї України і з Польщі.
Ставши єпископом, він вів такий самий спосіб життя, сповідаючи довгими годинами, проголошуючи проповіді, уділяючи Таїнства хворим. Завершив земне життя єпископ Рафаїл Керницький 23 листопада 1995 року. У його похороні взяли участь кільканадцять архиєпископів і єпископів, понад 200 священиків латинського і візантійського обрядів, а також величезна кількість вірних з України, Польщі, Росії і далекого Сибіру.
(Світлина зі сайту Львівської дієцезії РКЦ)