У Київському Патріархаті поставили під сумнів легітимність Синоду УПЦ (МП) від 21 лютого 2012 року, який провів своє засідання під головуванням митрополита Одеського Агафангела – незважаючи на письмову заборону робити це, надіслану митрополитом Володимиром синодалам 17 лютого.
Зняття з посади голови Відділу зовнішніх церковних зв’язків особистого секретаря Митрополита Володимира і його «правої руки» архиєпископа Олександра (Драбинка) в УПЦ КП називають лише верхівкою айсбергу, що може призвести до цілковитої втрати незалежності УПЦ від Москви.
«Йдеться про більш глибокі речі. А саме – про втілення у життя давньої мрії Московського Патріарха Кирила – позбавити УПЦ (МП) незалежності й самостійності в управлінні», – пише у статті «Що відбувається в УПЦ МП? Або Про два керма у одній машині» архиєпископ Чернігівський і Ніжинський, Євтратій (Зоря) секретар Синоду, голова Інформаційного управління УПЦ КП.
Як наголошує владика Єстратій: «Для Кремля було би бажаним мати максимальний рівень впливу на УПЦ (МП), включно з можливістю використовувати її, в разі потреби, проти державного керівництва України».
В УПЦ КП переконані, що у посиленні свого безпосереднього контролю за життям УПЦ (МП) зацікавлений і особисто Патріарх Кирил, який прагне самостійно рулювати Українською Церквою. Як наголошує владика Євстратій, у структуру УПЦ було закладено конструктивний недолік, який рано чи пізно мав привести до її зламу. А саме – у ній було передбачено два керма, московське і київське. Останнє при Митрополиту Володимиру набувало все більшої вагомості. Митрополит Володимир почав активно противитися московським задумам. Однак, авторитет Митрополита Володимира не дає Москві змоги відкрито йти проти нього, тому Москва обрала інший шлях – «б’є по Митрополиту Володимиру через найбільш уразливу ділянку – архиєпископа Олександра. Бо там добре розуміють – без допомоги молодого секретаря важко хворий Предстоятель УПЦ (МП) тримати, тим більше захищати кермо вже не здатен».
Як стверджує владика Євстратій, Предстоятель і секретар певною мірою винні в тому становищі, в якому опинилися нині як самі, так і вся УПЦ (МП): «Бо тоді, коли треба було виявити твердість та наполягати на закріпленні незалежності Церкви – приймалися половинчасті, компромісні рішення. Так, розпочавши на Соборі УПЦ (МП) влітку 2011 р. затвердження нової редакції Статуту, керівники Церкви не змогли довести цю справу до логічного кінця, поступившись «заради миру» натиску промосковської меншості».
Отож, як робить висновок владика Євстратій, головна проблема для Москви – це прибрати київське кермо. Самостійність й незалежність в управлінні УПЦ (МП) тримається на тому, що її керівництво саме обирає, призначає і переміщає архиєреїв. Втрата цих трьох функцій веде до фактичної втрати УПЦ (МП) статусу незалежності та перетворення її знову в Екзархат РПЦ.
«Зараз у Синоді УПЦ (МП) фактично зібралися всі основні претенденти на посаду Київського Митрополита, яка звільниться після смерті владики Володимира. Тому їм з Москви, очевидно, запропонований наступний обмін: підтримка на виборах – за згоду змінити Статут. Хто не погодиться на такий обмін – той викриє себе, як нелояльний, і автоматично зійде з дистанції… Саме це і має стати, при повному збереженні позірного статусу, кінцем реальної незалежності УПЦ (МП) в управлінні. Єдиним, чи правильніше – двоєдиним членом Синоду, хто ні за яких умов не погодиться на такий переворот статусу, є Митрополит Володимир в особі архиєпископа Олександра. Тому для підготовки подальших рішень змовникам принципово важливим було видалити секретаря Митрополита, а по суті – самого Митрополита, з Синоду», – робить висновок у статті владика Євстратій (Зоря).