Рівень довіри до Церкви залежить від поведінки священнослужителів, - експерт

Соціологічна служба Центру Разумкова у березні провела дослідження рівня довіри українців до Церкви. Дослідники опитали понад 2 тисяч респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та у Криму.

Соціологічна служба Центру Разумкова у березні провела дослідження рівня довіри українців до Церкви. Дослідники опитали понад 2 тисяч респондентів віком від 18 років у всіх областях України, Києві та у Криму.

З’ясувалося, що повністю довіряють Церкві – 22,5 відсотків, скоріше довіряють – 41,3%, повністю не довіряють 11, 8% і скоріше не довіряють 14, 4 відсотки. 10% респондентів на це питання не знали що відповісти.

Якщо порівняти ці цифри з результатами аналогічного опитування, яке Центр Разумкова прововів 13 років, то теперішні дані свідчать про деякий рівень падіння двіри до священнослужителів, Церкви.

Зокрема, у липні 2000 року частка українців, які повністю довіряли Церкві становила 33,7%, частково – 29, 4%, не довіряли взагалі – 14, 9% і скоріше недовіряли 14, 3 відсотки. Ще 7, 7 % респондентам складно було відповісти на питання «Чи довіряєте Ви Церкві?».

Різниця довіри відтак склала 11,5 відсотків.

Працівник Інституту релігії і суспільства УКУ, доктор філософії Ярослав Кіт, коментуючи результати соціологічного дослідження, каже, що на довіру чи недовіру людей до Церкви впливає низка факторів.

«Якщо подивитися на дані опитування липня 2000 року і березня 2013, то, очевидно, що на результат відповіді вплинула політико-економічна ситуація в державі. Нині люди розчарувалися у багатьох речах і зневіра поширилося й на ставлення до церковних інституцій. Це, щоправда, кількісне дослідження і тому ми не можемо з повною впевненістю говорити про справжні мотиви респондентів», - зазначив він.

Якщо прослідкувати динаміку рівня довіри, то у 2002 році вона знову знижується. На цей час, власне, припадає низка резонансних подій - смерть Гонгадзе, протестні акції «Україна без Кучми». Невисокий рівень довіри Церква мала й у розпал економічної кризи у 2008 році.

А от у грудні 2004 року, згідно із дослідженнями Центру Разумкова, рівень довіри знову піднімається.

«На цей період припадає Помаранчева революція. Тоді, у грудні 2005 року повну довіру Церкві висловила доволі значна кількість респондентів - 31, 1 відсоток, часткову підтримку висловило 29, 7%, а у жовтні цього ж року - 30,8%.», - зауважив експерт.

Ярослав Кіт наголошує, що дуже важливим фактором, який впливає на ставлення до Церкви, є позиція духовенства стосовно тих чи інших процесів у державі:

«Якщо Церква виступає із заявами, коментує процеси у державі, має свою чітку позицію, то люди це відразу помічають».

Значною мірою довіра до Церкви залежить і від поведінки її священнослужителів та від доброго відгуку в медіа.

«Навряд чи історії з дорогими годинниками, машинами, якими не раз хизуються єрархи, чи їхні конфлікти із журналістами додадуть їм балів в очах рядових мирян. Чимало священнослужителів, на жаль, не думають про це і своєю поведінкою підривають репутацією Церкви», - підкреслив Ярослав Кіт.